Соціальне самопочуття українців

Одним з найважливіших індикаторів соціального самопочуття є рівень задоволеності населення своїм життям. Як показують результати квітневого соціологічного опитування*, серед жителів України переважали ті, кого їх нинішнє життя в більшій чи меншій мірі не задовольняє (56%). Відповідно, ті з українців, хто тією чи іншою мірою відчуває задоволеність своїм нинішнім життям, виявилися в меншості: їх частка склала 40%. Найбільш помітний вплив на рівень задоволеності життям має вік опитаних і, меншою мірою, регіон проживання. Вплив віку виражалося в тому, що найбільш висока питома вага в цілому задоволених своїм життям була зафіксована серед молоді у віці 18-34 років (61%), а найнижча — у віковій групі 60+ (23%). Регіональна специфіка розподілу відповідей виявлялася в тому, що задоволені своїм життям найчастіше зустрічалися серед жителів Західної України (45%), а незадоволені — серед жителів східних областей (36%).

Для розуміння загальної характеристики соціального самопочуття населення вельми корисним може бути аналіз того емоційного фону, який переважає в настроях. Так, в цілому позитивні емоції переважають приблизно у 4-х з 10-ти респондентів (41%), в той час як негативні — приблизно у кожного другого з них (52%). Найчастіше негативний емоційний фон переважає в настроях найстаршої вікової групи населення — 60+ (68%). Зі зниженням віку частота переважаючих негативних емоцій знижується, досягаючи свого мінімуму серед молоді у ​​віці 18-34 років (32%). У регіональному плані переважання негативних емоцій найчастіше відзначалося у відповідях жителів Заходу (50%), Центру (57%) і Сходу (57%) країни, а найрідше — у відповідях жителів Півдня (39%).

В ході опитування респонденти мали можливість дати коротку і емоційно забарвлену оцінку своєї поточної життєвої ситуації за допомогою ряду висловлювань. Аналіз отриманих відповідей показує, що найчастіше вони вибирали для цього наступний вислів: жити важко, але можна терпіти (53% опитаних). Другим за частотою згадування стало висловлювання: терпіти нинішнє скрутне становище вже неможливо (34%). Найчастіше про свою готовність і далі терпіти всі труднощі нинішнього життя згадує молодь (61%), а найрідше — особи пенсійного віку (41%). І, навпаки, про неможливість терпіти нинішнє скрутне становище найчастіше заявляли особи похилого віку (53%), а найрідше — молодь (17%).

Стабільність будь-якого суспільства багато в чому залежить від того, як населення оцінює рівень свого матеріального достатку. Лише порівняно невелика частина українців (7%) вважає рівень свого достатку в цілому хорошим, основна ж маса оцінює його або як середній (44%), або як в цілому поганий (46%). Найрідше негативна оцінка матеріального достатку своєї сім’ї зустрічається серед молодих людей у ​​віці 18-34 років (25%). Але чим старше вік, тим частіше респонденти схильні оцінювати рівень свого матеріального становища як в цілому поганий. Серед осіб пенсійного віку питома вага таких оцінок склала 70%. У регіональному розрізі негативні оцінки матеріального достатку своїх сімей найчастіше надходили від мешканців Сходу країни (54%), а найрідше — від жителів Півдня (38%) і Заходу (42%) України.

В даний час населення України без особливого оптимізму дивиться на те, як буде жити через рік. Більшість українців вважає, що до цього часу їх життя залишиться таким же, як і зараз (45%) або ж стане ще гірше (28%). І якщо серед молоді в цьому плані переважає стриманий оптимізм (26% вважає, що вони стануть жити краще, а 48% сподівається, що будуть жити так само, як і сьогодні), то серед представників старшої вікової групи помітно рідше зустрічаються як надії на поліпшення життя (6%), так і на збереження досягнутого сьогодні рівня (39%). Серед жителів різних регіонів країни найбільш високим рівнем очікування негативних змін виділяється населення Сходу України (42%).

 PDF-версія:

Соціальне самопочуття_ukr

*Опитування проводилося у період з 23 по 30 квітня 2021 року. Опитано 1804 респонденти у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту і регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, і м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.

Назад