Щастя українців у 2020 році

У передноворічні тижні якраз прийнято підбивати підсумки своїх здобутків за останні 12 місяців, замислитися над тим, що із загаданого минулої новорічної ночі збулося, а що скоро доведеться загадати ще раз. На свята кожен отримує безліч привітань та побажань, які також хотілося б бачити втіленими у життя. І, як правило, жодне привітання не обходиться без побажання «щастя».

Поняття щастя завжди було визначальним для оцінки якості людського життя. Але ми часто чуємо, що «щастя для кожного своє». То що ж насправді воно означає та передбачає, скільки за самооцінкою щасливих людей нас оточує, та чи вірять вони взагалі в існування цього загадкового емоційного стану? Щоб з’ясувати думку українців з цього приводу, ці та інші запитання були запропоновані респондентам у межах опитування, проведеного наприкінці листопада 2020 р*.

Тож найперше слід зауважити, що за результатами опитування переважна більшість українців вірять в існування щастя (91%) і лише незначна частина (5%) переконані в протилежному. Варто зазначити, що такий результат є найвищим за період із грудня 2012 року, окрім грудня 2013 року, де частка тих, хто вірить у щастя, була такою ж. Порівняно із січнем 2019 року частка тих, хто не вірить в існування щастя, залишилася на такому ж рівні.

Щасливими себе вважає трохи менша частка населення, ніж вірить у щастя (72%), але все одно можна стверджувати, що більшість оцінюють себе як щасливих. Нещасливим же себе вважає майже кожен п’ятий українець (18%). Слід також зауважити, що, як і на початку минулого року, майже кожен десятий не зміг визначити, до якої групи себе віднести (10%).

За результатами аналізу на самооцінку щастя було впливають декілька соціально-демографічних характеристик: вік, освіта та матеріальне становище:

  • чим молодша людина, тим ймовірніше вона вважає себе щасливою і навпаки;
  • чим вище освіту має людина, тим частіше відносить себе до групи щасливих і навпаки;
  • чим краще матеріальне становище має людина, тим з більшою ймовірністю вона вважатиме себе щасливою.

Аналіз також показує те, що частіше щасливими себе вважають українці, які повністю або скоріше задоволені своїм життям, зазвичай відчувають позитивні або скоріше позитивні емоції, мають позитивну життєву ситуацію (стверджують, що у них все добре і можна жити), а також переконані, що через рік будуть жити значно або дещо краще. Люди, які не вважають себе щасливими, мають абсолютно протилежну ситуацію, вони частіше у цілому не задоволені своїм життям, відчувають переважно негативні емоції, мають погану негативну ситуацію (стверджують, що вже неможливо терпіти) і вважають, що через рік житимуть дещо гірше або навіть значно гірше.

Водночас реальна ситуація свідчить, що майже половина (47%) скоріше або зовсім не задоволена своїм життям, так само значна частка (41%) відчувають переважно негативні та скоріше негативні емоції, приблизно половина (52%) стверджує, що жити важко, але можна терпіти, а майже третина (32%), що терпіти нинішнє злиденне становище вже неможливо, схоже співвідношення (51% та 31% відповідно) має оцінка матеріального становища як середнього та поганого, майже чверть населення (24%) вважає, що у наступному році житимуть дещо або значно гірше. І не зважаючи на це все, більшість українців все одно вважають себе щасливими.

Якщо порівняти результати опитування про щастя в Україні з нещодавно проведеним загальним світовим дослідженням щастя (Global Happiness 2020 survey), можна констатувати, що Україна має достатньо високий результат (72%), відповідно увійшовши до чільної 10-ки, випередивши США, Польщу, Італію, Росію та багато інших країн.

Юліана Панасенко,

студентка 3 курсу факультету соціології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 PDF-версія:

Щастя_2020

*Опитування проводилося у період з 16 по 25 листопада 2020 року. Всього опитано 1800 респондентів у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.

Назад