Місцеві вибори: тенденції та думки

Відповідно до Конституції України чергові вибори в місцеві органи влади повинні проходити восени 2020 року. Проте вже сьогодні представники правлячої партії все частіше говорять про те, що ці вибори доцільно проводити відразу після завершення в країні адміністративної реформи та прийняття відповідного законодавства. А це означає, що формування нових органів місцевої самоврядності може бути проведене і достроково, тобто раніше визначеного законом терміну.

Що про це сьогодні думають українці? Компания Research&Branding Group в рамках проекту #ОбличчяУкраїнськогоМера* збирала думки, фіксувала зміни, визначала тренди. Результати опитування показують, що в даний час в українському суспільстві відсутня єдина точка зору з цієї проблеми. Більшість з опитаних (54%) вважають за доцільне проведення місцевих виборів в терміни, визначені Законом (тобто восени наступного року). Останні ж або дотримуються тієї думки, що місцеві вибори слід провести достроково — на початку 2020 р. (11%), навесні (13%) або влітку (4%) того ж року, або не мають своєї точки зору (18%). Таке розмаїття думок приблизно в рівній мірі зустрічається у всіх основних групах населення країни.

Якби місцеві вибори проходили зараз, то, швидше за все, рівень явки виборців міг би вагатися на рівні приблизно 65-75%. Якщо виходити з отриманих відповідей, то очікуваний рівень електоральної активності до певної міри залежав би від регіону, в якому проживають виборці. При цьому найбільш високого рівня активності можна було б чекати від жителів Західної України (80%), а найбільш низького — від жителів Півдня України (67%).

Одне з найважливіших питань майбутньої виборчої кампанії полягає в тому, яких саме людей українці хотіли б бачити на чолі оновлених органів місцевої самоврядності? Думки та оцінки населення України доволі різноманітні.

Так, на сьогоднішній день українці дещо частіше схиляються до того, щоб новообрану місцеву владу в містах, селищах і селах після виборів очолили нові люди (42%). В той же час, не набагато менше складає і доля тих, хто на чолі місцевої самоврядності хотів би бачити діючих зараз міських, селищних і сільських голів (36%). А кожному п’ятому виборцеві країни (21%) було важко сформулювати свої погляди із цього приводу. Питома вага прибічників тієї або іншої з вказаних точок зору в деякій мірі залежала від регіону мешкання виборців. Найчастіше прибічники «нових людей» на чолі місцевої самоврядності зустрічаються серед жителів Західної і Центральної України (відповідно, 45% і 46%), а найрідше — серед жителів Сходу країни (33%).

Доволі неоднозначними були погляди українців й з приводу того, чи повинен кандидат, який претендує на посаду міського (селищного, сільського) голови, мати політичний досвід. Близько третини з них (32%) готові віддати свій голос за тих, хто є «новою особою» в політиці, і майже стільки ж (37%) вважають за краще бачити на чолі місцевої влади осіб, що мають суттєвий політичний досвід. На частоту прояву цих поглядів до певної міри впливають вік і регіон мешкання виборців. Наприклад, найчастіше прибічники «нових осіб» в політиці зустрічаються серед молоді у віці 18-29 років (42%), а найрідше — серед осіб пенсійного віку (25%). А кандидатам з суттєвим політичним досвідом жителі Західної України віддають перевагу частіше, ніж жителі інших регіонів країни (відповідно, 42% проти 32%-36%).

Сьогодні кандидати на посаду міського (селищного, сільського) голови, висунуті від якої-небудь політичної партії, могли б отримати деяку електоральну перевагу над кандидатами-самовисуванцями: за перших готові голосувати 33% виборців України, а за других — 25%. Втім, основна частина електорату поки що не визначилася в даному питанні, що може привести до тих або інших коливань його позиції в ході виборчої кампанії. Найчастіше кандидатів від яких-небудь партій схильні підтримувати жителі обласних центрів (38%), а кандидатів-самовисуванців — жителі села (30%). У регіональному плані готовність голосувати за кандидатів-самовисуванців найчастіше проявлена серед жителів Західної, Центральної і Південної України (відповідно, 31%, 24% і 27%), а найрідше — серед жителів Сходу країни (16%).

У ході опитування було виявлено більше ніж півтора десятків характеристик, які, на думку українських виборців, повинні мати кандидати на пост керівника органів місцевої самоврядності. Серед них домінуючими по частоті згадки є наступні три: знання місцевої проблематики і потреб (51%), бути господарником (46%) і бути чесною і порядною людиною (41%). Результати аналізу дозволяють констатувати, що до певної міри частота згадки цих і інших характеристик виборцями залежить від їх віку, типу населених пунктів і регіону проживання.

В ході опитування респондентам пропонувався набір характеристик, в рамках яких вони повинні були «змалювати» портрет того міського (селищного, сільського) голови, якого вони хотіли б бачити на чолі свого населеного пункту. Якщо узагальнити отримані відповіді, то виходить наступний «портрет». Керівник місцевої влади, якому віддається перевага нашими співвітчизниками, повинен:
— дотримуватися певних ідейно-політичних поглядів;
— бути самостійною і незалежною людиною;
— бути висунутим на цей пост тією або іншою політичною партією;
— не мати жодного відношення до бізнесу;
— бути швидше господарником, а не політиком.
При цьому, такий керівник в рівній мірі може бути або не бути чиновником в владі, а також публічною або непублічною персоною.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що зафіксоване за рік до чергових місцевих виборів розмаїття думок і оцінок потенційних виборців відносно майбутньої кампанії, не виключає того, що в її активній фазі вони можуть істотно змінитися в тому або іншому напрямі.

Детальніші результати опитування в презентації нижче.

*Опитування проводилося у період з 7 по 18 листопада 2019 року. Опитано 1805 респондентів у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту і регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, і м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.

Назад