Політична аналітика

Передвиборна арифметика. Частина 1. "Наша Україна"

Отже, можна вважати, що деякої подоби компромісу відносно проведення дострокових парламентських виборів досягнуто. Не дивлячись на перманентні спроби якщо не зірвати вибори, то хоча б максимально ускладнити їх проведення юридично, основні політичні сили країни все ж таки поступово втягуються у виборчу кампанію. Парламентом прийняті необхідні для проведення виборів закони, сформований новий склад ЦВК. Опозиційні депутати склали свої повноваження. Які ж ключові задачі стоять перед фаворитами дострокових парламентських виборів? Що може їм допомогти в рішенні цих задач, а що ускладнить цей процес? Нарешті, на чому, швидше за все, концентруватимуться, яку лінію поведінки виберуть партії в ході виборчої кампанії? У даному матеріалі ці питання розглядаються стосовно «Нашої України» – політичної сили, яку однозначно складно віднести як до влади, так і до опозиції.

Ключові задачі
«Наша Україна» є президентською партією. Очевидно, що В.Ющенко має наміри поборотися за президентський пост вдруге. Власне, багато експертів вже зараз пов'язують дострокові парламентські вибори з початком президентської кампанії В.Ющенка. Термін повноважень Президента вже досяг свого екватора. За українською політичною традицією – це самий час для початку роботи над тим, щоб підійти до нових виборів у добрій політичній формі, маючи надійний тил.
1. Стати не першим, але й не другим. Для підготовки свого переобрання на другий термін В.Ющенку потрібно було вирішити декілька задач без рішення яких його участь у виборах 2009 року була б безглуздою: по-перше, наростити популярність, що впала; по-друге, зупинити наступ на президентські повноваження; по-третє, заручитися підтримкою крупного капіталу; по-четверте, продемонструвати зарубіжним партнерам, хто в Україні головний; по-п'яте, створити умови для падіння рейтингу двох найближчих конкурентів на президентських виборах – В.Януковича та Ю.Тимошенко. Тому, проштовхуючи вперед «Нашу Україну», Віктор Ющенко, перш за все, вирішує ряд власних задач. Він прагне підвищити вірогідність призначення свого прем'єра і забезпечити збільшення представництва своєї фракції у парламенті. Ряд спостерігачів схильний розглядати кампанію-2007 як можливість для НУ «перезавантажити» коаліцію і замінити в ній соціалістів з комуністами. Допомогти у цьому може тільки наявність впливової політичної сили. Оскільки для НУ основне змагання на дострокових виборах відбувається не з Партією регіонів, а з Блоком Юлії Тимошенко, необхідно підсилити «Нашу Україну» так, щоб її результат як мінімум не сильно відставав від результату БЮТ, а як максимум перевершив його. Таким чином, головною стратегічною задачею «Нашої України» є боротьба за першість серед постпомаранчевих сил.
2. Формат. Формально попередня задача досягається формуванням мегаблоку «демократичних сил». Незалежно від того, чим закінчиться процес його створення, вже зараз можна помітити, що «Наша Україна» серйозно націлена поборотися за друге місце і шанси на це у неї є. Формування мегаблоку, ймовірно, додало б голосів на виборах, але кадрові чвари, які почнуться після них, здатні розвалити його воднораз і знов перетворити на аморфну недієздатну силу. Тому питання задоволення кадрових претензій партнерів необхідно або остаточно розв’язати до початку перегонів, або зовсім відмовитися від блокування і йти оновлено-старим, але перевіреним і керованим складом. Таким чином, друга стратегічна задача, яка стоїть перед НУ – формат участі у виборах.

Мінуси
Що може перешкодити вирішенню цих задач або максимально його ускладнити?
По-перше, у зв'язку з поступками коаліціантам щодо дати виборів, дещо погіршав імідж глави держави, як рішучого політика, а з ним і рейтинги президентської партії – «Нашої України».
По-друге, існує ряд перешкод у справі створення мегаблоку. Як особистісно-персональних, так і концептуально-ідеологічних. Кадрові чвари між лідерами можуть поховати цей почин вже найближчим часом. Також відсутній серйозний ідеологічний фундамент для побудови національно-демократичного блоку за участю трьох сил: НУ з величезною натяжкою можна вважати праволіберальною, НС – технологічний проект з яскравим лідером і лівопопулістською риторикою. «Правиця» – найбільш ідеологічна сила – вже фактично усунена від участі у мегаблоку. В цілому, мегаблок підстерігають три головні загрози:
1. Потрібно буде розібратися з питанням про лідера (Кириленко або Луценко) і погодити спискові квоти. Досвід минулих кампаній свідчить, що ця проблема може поховати не одну коаліцію з блискучими перспективами розвитку.
2. Створення мегаблоку неможливе без зміни назви. Проблема перейменування блоку НСНУ очевидно має в основі пошук компромісу між політичними лідерами різного калібру. Зміна назви політичної сили – це маркетинговий інструмент, завдання якого – підвищити політичний попит на «торгову марку», а не потішити, розсердити або розважити когось. У цьому питанні безліч варіантів, але виграшних майже немає.
3. Президент зацікавлений у майбутньому перетворити цей мегаблок на монолітну партію. Але схожа спроба в 2005 році натрапила на опір «дисидентської» УНП. Зараз цьому може чинити опір Ю.Луценко. «Самооборонцям» не подобається настирне прагнення «НУ» зберегти в назві мегаблоку словосполучення «Наша Україна». «Луценківці» вважають, що новому об'єднанню навпаки потрібне максимально дистанціюватися від цього достатньо скомпрометованого бренду. Крім того у цій політичній силі є люди, які вважають, що для успішної участі у виборах союз з НУ не надто й потрібен.
Втім, можливий розрив з Ю.Луценком у певному розумінні може мати для «Нашої України» й позитивні наслідки: 1. – він зробить майбутній виборчий блок більш гомогенним в ідеологічному відношенні. 2. – робить набагато реальнішим післявиборне створення на базі «об'єднання демократів» єдиної політичної сили, за що давно і настирливо ратує «Наша Україна». 3. – може позбавити від безлічі проблем фракцію «нашоукраїнських» прихильників «широкої коаліції».
По-третє, «Наша Україна» конкуруватиме з дуже серйозним супротивником – БЮТ. Вони як і раніше воюватимуть. До того ж, до такої війни ще може приєднатися Юрій Луценко. У цих сил один і той же електорат, одні й ті ж райони.
По-четверте, для всіх партій-учасниць кампанії буде актуальною проблема явки виборців. Але особливо – для тих, які переживають кризу довіри. А тут «Наша Україна» є одним з лідерів. Сюди ж можна додати й цілеспрямовану роботу по зниженню рівня активності «помаранчевого електорату».

Плюси
По-перше, насамперед, на боці «Нашої України» «політичний джокер» – Президент В.Ющенко (як фактичний лідер «Нашої України») і підготована команда менеджерів-ідеологів. Включення у боротьбу Президента, зростання рейтингу якого проектується на «Нашу Україну», заслуговує особливої уваги. Віктор Ющенко, його імідж і дії є головним ресурсом блоку, і так само, як в 2006 році, активно експлуатуватиметься соратниками. Але на відміну від 2006 року в цій кампанії він стане «локомотивом» НУ.
За останні декілька місяців «Наша Україна» все-таки примусила вітчизняний політикум рахуватися із собою. Вона навчилася використовувати свою головну стратегічну зброю – укази Президента, і з його допомогою поліпшила свій електоральний рейтинг.
По-друге, очевидно, що «нашоукраїнці» все ж таки винесли деякі уроки з виборчої кампанії 2006 року і тепер постараються не повторювати своїх помилок. На цьому напрямі, перш за все, була зроблена ставка на оновлення і омолодження блоку. В’ячеслав Кириленко, що очевидно не випадково очолив НСНУ буквально напередодні видання першого указу про розпуск парламенту, звичайно, не має достатнього авторитету усередині партії і широкої народної підтримки, але він повний рішучості їх завоювати.
Перша десятка списку, озвучена главою секретаріату Президента Віктором Балогою, також цілком вписується у нову концепцію «блоку молодих реформаторів». Навряд чи представлені в ній молоді активісти, частина з яких вступила до партійних лав зовсім недавно, зможуть надати реальну допомогу своєму лідеру, проте вони не асоціюються з «любими друзями» і особисто віддані Президенту.

Лінії ведення кампанії
Оскільки «Наша Україна» є пропрезидентською партією і, враховуючи стратегічні задачі, що стоять перед партією, можна прогнозувати, що лінія її поведінки на виборах залежатиме не лише від поведінки союзників-конкурентів з опозиційного табору і політичних опонентів, але й від думки Віктора Ющенка. Тому варіанти можуть бути наступними.
1. Якщо Президент вирішить, що «широка коаліція» між НУ і Партією регіонів більш вигідна, ніж коаліція колишніх опозиційних сил, то «Наша Україна» почне «зменшувати оберти» у передвиборній риториці, перейде до аморфно-конструктивних ходів і навіть стане іноді дорікати БЮТ у неконструктивності і агресивності. Але поки що цього немає і не передбачається, оскільки гіркий досвід з «Універсалом національної єдності» показав, що з ідеєю «широкої коаліції» потрібно бути дуже обережним, а спроба її створення приведе до втрати рейтингу як Віктора Ющенка персонально, так і «Нашої України».
2. Оскільки реальне протистояння ще не закінчилося, у «Нашої України» зараз немає особливого вибору, окрім як бути в опозиції до ПР разом з Блоком Юлії Тимошенко і «Народною самообороною». Риторика у цьому випадку міститиме національно-патріотичні гасла, апеляції до досвіду «помаранчевої революції» у поєднанні з критикою коаліції і уряду (головні мішені для критики будуть приблизно такими ж, як і у випадку БЮТ – економічна і соціальна сфера, а також сфера зовнішньої політики, звинувачення в розколі України і т.д.). Багато що залежить від того, наскільки переконливим видасться аудиторії В’ячеслав Кириленко як нове обличчя «Нашої України» і чи зуміє він врятувати підмочену скандалами з «любими друзями» і переходом «групи Кінаха» у коаліцію репутацію партії.
Основними «фішками» виборчої кампанії «Нашої України», очевидно, стануть вже озвучені тези про відміну депутатської недоторканості, повну підтримку соціальних ініціатив глави держави, необхідність посилення президентської влади для забезпечення реалізації його передвиборної програми «Десять кроків назустріч людям» і запобігання виникненню політичних криз, проведення судової і податкової реформ.
Також слід не забувати і боротьби з БЮТ. Теоретично для вирішення цієї задачі можуть бути застосовані і не зовсім чисті методи боротьби. Але це вже відноситься до проблем, що підстерігають БЮТ.

Висновок
У точці перетину ключових задач, а також сильних і слабких сторін «Нашої України» знаходиться проблема відродження цієї політичної сили як масової партії, здатної стати опорою В.Ющенка під час президентської кампанії 2009 року. Повернення «Нашої України» до ідеї масової партії, схоже, справа часу: як кадрова партія-корпорація вона так і не відбулася.

4 липня 2007 // Матеріал на основі публікацій українських Інтернет-видань підготував О. Ляшенко