Політична аналітика

У пошуках компромісу

Нинішню політичну кризу в країні на сьогоднішній день умовно можна розділити на два етапи: до і після досягнення 4 травня 2007 р. домовленостей щодо необхідності проведення дострокових парламентських виборів між В.Ющенком і В.Януковичем. Перша фаза перш за все характеризувалася спробами психологічного тиску на опонентів (як з боку коаліції, так і опозиції), яка прявилася у мобілізації обома політичними таборами людських ресурсів, організації «майданів» і «політичного туризму». Друга фаза носить «кабінетний характер» – початок більш-менш конструктивного діалогу протиборствуючих сторін щодо формалізації домовленостей перших осіб країни у рамках спеціально створеної для цього робочої групи. Проте паралельно з її роботою впродовж останнього тижня відбувся ще ряд знакових подій, що тією чи іншою мірою впливають на подальший розвиток подій, зокрема – кадрові перестановки в РНБО України.

Робоча група і дата виборів

Двотижнева практика робочої групи з подолання політичної кризи ще раз підтвердила сумну особливість вітчизняної політики — всі провідні політичні сили замінюють ідеологію і стратегію тактикою. Саме тактичними розрахунками обумовлені дві основні точки розбіжностей учасників переговорного процесу.
Перша – це дата дострокових виборів. Партія регіонів хоче восени, опозиція і В.Ющенко – 24 червня. Крайній термін, на який може згодитися сторона Президента – 15 липня. Друга – механізм проведення дострокових виборів.
Мотивація Президента. Віктор Ющенко хоче перемоги своїх соратників, тому і наполягає на швидкому проведенні виборів — дані соціологічних досліджень говорять про зростання рейтингу Президента і про можливу перемогу помаранчевої коаліції у випадку, якщо вибори відбудуться через місяць-два.
Дата, вигідна регіоналам, істотно розмиває позиції Президента і приводить до втрати ним ініціативи. Основне завдання НУ сьогодні – якомога ефективніше конвертувати зростання президентського рейтингу у власне електоральне зростання. У розв'язанні політичної кризи через розпуск незручного парламенту Віктор Ющенко вибрав тактику, яка дозволяє йому нарощуючи власний рейтинг, розмивати електорат Ю.Тимошенко і намагатися повернути значну частину президентських повноважень. Тому логіка дій команди Банківської носить виключно тактичний характер.
Мотивація Коаліції. Цілком очевидним є бажання політичних опонентів В.Ющенка якомога більше відсунути день виборів і виграти необхідний для повномасштабної підготовки до виборів час. Свою позицію учасники коаліції аргументують необхідністю формування Державного реєстру виборців, визнаючи, що на його підготовку «під ключ» потрібно рік-півтора, а також наполягають на необхідності створення законних передумов проведення дострокових парламентських виборів, якими повинна стати відміна Президентом його «розпускних» указів.
Таким чином, наявна спроба використовувати виборчий процес як інструмент для того, щоб одержати нові легітимні повноваження після виборів, вирішити питання конституційних повноважень і ролі кожного з гравців в майбутній політичній системі. Саме тому розвивається така інтрига навколо дати, оскільки це питання що і коли можна зробити. Наприклад, якщо вибори форсувати і провести їх літом, то можна планувати конституційні зміни і навіть референдум за Конституцією на осінь – вважає директор центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв.

Щодо перспектив досягнення компромісу думка експертного співтовариства в узагальненому вигляді була наступною:
• Враховуючи, що немає дискусії, чи потрібні вибори, зараз йдеться про те, за яких обставин і коли вони повинні пройти, то можна знайти якесь розумне рішення в цій ситуації. Домовитися про компроміс ще можна, проте швидше за все не на умовах Ющенка, Тимошенко і Кириленка. Радикальний сценарій дуже ризикований для обох сторін, і це підштовхуватиме їх до пошуку компромісу.
• У випадку, якщо сторонам не вдасться домовитися, то буде політичне загострення з обох боків. Очевидно, що ряд партнерів Партії регіонів підштовхують Президента на радикальний сценарій, з тим, щоб відновити монолітність рядів і парламентсько-урядову коаліцію.
• У Президента немає інструментів для того, щоб примусити коаліцію згодитися на свої умови. Варіант застосування «Альфи» й інші силові шляхи виключені. Президент не піде на рішення, які створять передумови для його звинувачення в узурпації влади. Інша справа, що він може піти на рішення, які виглядатимуть як тиск, зокрема адміністративний, з елементами правового тиску.

За деякою інформацією на минулому тижні учасники консультацій досягли справжнього прориву. Вони знайшли компромісну формулу, яка поки що не набула рис остаточної домовленості, але активно дискутується у колі лідерів.
За інформацією джерел «Української правди», БЮТ погоджується на вимоги команди В.Януковича про перенесення дати виборів на осінь, але натомість наполягає на піднятті більш ніж втричі прохідного бар'єру до парламенту.
Тобто, БЮТ пропонує провести вибори 9 вересня, але при цьому внести зміни до закону – які відкриють двері парламенту лише тим силам, які наберуть 10 відсотків у день всенародного голосування.
Для Партії регіонів сьогодні як ніколи важливо дистанціюватися від радикалізованих коаліційних партнерів і продемонструвати що «регіони» є відповідальною європейською політичною силою.
І в цьому сенсі вибори є навіть вигідними для них – вони лише підтвердять легітимність ПР.
Крім того, дострокові вибори – це і шанс розв'язати внутрішньопартійні проблеми і створити новий баланс, і можливість змінити м'яко кажучи незручних ліворадикальних і маргінальних коаліційних партнерів.
Якщо «помаранчевим» вдасться сформувати власну коаліцію, то ПР залишиться в опозиції, але очевидно опозиції конструктивній, яка насправді означатиме фактично безпосередню включеність ПР у владний процес.
Якщо ж можливою буде коаліція НУ та ПР, то в ролі такої напівопозиції залишиться БЮТ.
Тобто в даному випадку можемо вести мову про певний консолідований інтерес великих партій, які поступово втомлюються від «міноритарного диктату» лівих маргіналів.
Зокрема підтвердженням цього може служити заява Йосипа Вінського про те, що «проведення виборів можливе навіть восени, якщо це буде політичний компроміс».
9 вересня як компромісна дата виборів дозволяє внести зміни до Конституції, які повинні зафіксувати право парламенту на саморозпуск. Саме цього добивається Партія регіонів, яка не хоче створювати прецедент для В. Ющенка.

Перестановки в РНБО

Більшість експертів тією чи іншою мірою вважає, що кращим виходом з даної ситуації було б досягнення компромісу. Одним з його елементів може бути створення широкої коаліції за участю «Нашої України» і Партії регіонів. Як вважає політолог Д.Видрін переговори про створення коаліції і сьогодні ведуться. У них бере участь ПР, «НУ», представники секретаріату. До певної міри підтвердженням цієї тези може послужити призначення секретарем СНБОУ І. Плюща.
Серед причин звільнення В.Гайдука простежуються дві основні лінії:
• Віталій Гайдук написав заяву про звільнення, тому що не захотів брати участі в «злочинних планах» команди Президента.
• зіграли роль певні політичні «розклади». Призначення Гайдука було компромісом між Президентом і прем'єром. Напевно, саме з цих причин він і пішов з цієї посади. Можливо, В.Гайдук в недалекому майбутньому займатиметься діяльністю такого напряму, на якому його вже сьогодні бачить Президент.

Основних версій призначення І.Плюща, відповідно, також дві. Згідно однієї його призначення стало наслідком посилення позицій «яструбів» в оточенні Президента і підготовкою до «силового варіанту» розв'язання кризи, в якому не захотів брати участь В.Гайдук.
У нинішній час, коли укази Президента продовжують ігноруватися, команда В.Ющенка збиралася розхитати непоступливість В.Януковіча і коаліцію за допомогою Ради національної безпеки. Рішенням РНБО пропонувалося покарати уряд за відмову виконувати указ президента і передати до РНБО частину функцій Кабінету міністрів.
Кілька тижнів тому різке засудження такого сценарію з боку посередників – послів США і Німеччини – зупинило його реалізацію. Зараз Юлія Тимошенко вимагає його втілення з новим завзяттям. Крім того, Тимошенко збільшила тиск на Президента з вимогою бути рішучим і проводити вибори 24 червня без участі Партії регіонів. Радикальна частина опозиції і СП зв'язує надії на втілення такого розвитку подій разом з приходом І.Плюща на посаду секретаря СНБО.
Таким чином, І.Плющ – вимушена міра. Це людина, близька зараз Президенту. Прийшла чергова хвиля близькості, і В.Ющенко просто ставить людину, якій може довіряти у мить, коли може знадобитися РНБО для вирішення його задач.
За іншою версією призначення І.Плюща – крок до створення широкої коаліції. На користь цієї версії говорять наступні аргументи. По-перше, Банківська одержала авторитетного парламентера, демонструвати зневагу до якого не наважиться жоден з представників коаліції. Окрім того його давня дружба з Юхимом Звягильським і Борисом Дейчем вже який раз забезпечує комунікаційний коридор з Р.Ахметовим.
По-друге, об'єднання найбільших політичних сил, хай вони навіть мають протилежний світогляд, є ідеєю фікс І.Плюща.
По-третє, з призначенням І.Плюща В.Ющенко захистився від страхів, що за його спиною плентатимуться інтриги. Перебуваючи на посаді секретаря РНБОУ, В.Гайдук підтримав ідею команди В.Януковича, і, зокрема, Володимира Радченко, про переформатування «Укрспецекспорту». Це мало не вивело державного торговця зброєю з сфери впливу Президента. Крім того, В.Гайдук не приховував свого наміру прибрати з ринку компанію «РосУкрЕнерго», небезпеки якої, схоже, Ющенко так і не зрозумів.

Як свідчить соціологія, гарантії перемоги немає ні у помаранчевих, ні у біло-блакитних, а шанси є і у тієї, і у іншої сторони. Можливо саме такий неоднозначний розклад, дещо остудив запал обох сторін і компромісна дата виборів проглядається скоріше на початку вересня.
У справі створення змішаної коаліції також можливий хитрий компроміс. Суть його у наступному: якщо за наслідками виборів жодній із сторін не вистачить голосів для формування одноколірних коаліцій, то біля керма країни стане уряд меншості.
Схоже, чекати залишилося недовго: калейдоскоп крутнеться ще пару раз і складеться відповідь на питання коли і за яких умов пройдуть дострокові вибори.

18 травня 2007