Політична аналітика

Скандал навколо міністра транспорту М. Рудьковського

Здавалося б, що основною інтригою тижня, що минув, є питання з підписанням головою Верховної Ради і публікацією Закону «Про Кабінет міністрів». Однак відбулася на перший погляд мало чим визначна подія, яка отримала великий резонанс і може мати серйозні наслідки.

Суть проблеми

Туркменістан направив ноту протесту у зв’язку з тим, що прибулі до Києва після смерті Туркменбаші опозиціонери – екс-віце-прем’єр Худайберди Оразов і екс-посол в Туреччині Нурмухаммед Ханамов – готувалися прибути до Ашхабада з України для участі в передбачуваних ними змінах державного ладу Туркменії, які могли б, як вони вважали, відбутися за участю міжнародного співтовариства. 

Президент України Віктор Ющенко на жорстку ноту протесту відреагував так, як міг в своєму нинішньому незавидному положенні. Він звільнив посла в Австрії Володимира Єльченко, що видав в’їзні візи туркменським опозиціонерам, і зажадав від прем’єр-міністра Віктора Януковича вжити ті ж заходи відносно міністра транспорту Миколи Рудьковського, який посприяв видачі в’їзних віз туркменським опозиціонерам.

Позиції сторін

Команда Президента
Президент Віктор Ющенко надіслав до Кабміну листа з проханням розслідувати дії Рудьковського як такі, що загрожують національним інтересам. У Секретаріаті глави держави міністра у провину міністру транспорту ставлять те, що, перш за все, він не проконсультувався із зовнішньополітичним відомством (як координуючим органом у сфері зовнішніх відносин) про доцільність приїзду до України представників туркменської опозиції. Міністр транспорту також втрутився у діяльність чужого відомства, напряму звернувшись до глав дипломатичних представництв. Іншими словами, глава Мінтрансу перебрав на себе функції МЗС. Це все одно, якби глава зовнішньополітичного відомства віддав розпорядження про перегляд тарифів по перевезенню вантажів на залізниці. І, нарешті, Микола Рудьковський увів в оману дипломатів, заявивши їм, що рішення про в’їзд Оразова, Ханамова і інших прийнято вищим керівництвом України. 

Подібну думку висловив і голова Комітету Верховної Ради з національної безпеки і оборони Анатолій Кінах (фракція «Наша Україна»). Він вважає, що приїзд до України туркменських опозиціонерів завдав шкоди відносинам між двома державами. Про це повідомила прес-служба НУ. «Замість того, щоб працювати на забезпечення прямих поставок природного газу до України, зміцнення довіри і координації дій між країнами, окремі посадовці вдаються до таких необдуманих кроків, завдаючи при цьому шкоди національним інтересам країни», – сказав А. Кінах. На його думку, такі події підтверджують, що неконсолідованість гілок влади і загострення політичного протистояння призводять до хаотичних і неузгоджених дій вищих урядовців у питаннях зовнішньої політики. 

Глава Секретаріату Президента Віктор Балога так відреагував на випади М. Рудьковського на адресу Президента: «Словесні ескапади пана Рудьковського, швидше, підходять базарним тіткам, ніж високопоставленому державному урядовцю. Урядовцю, відносно якого прем’єр-міністр розпорядився провести службове розслідування за перевищення повноважень, сьогодні варто подумати про правдиве пояснення суспільству своїх вчинків. Натомість Микола Рудьковський удався до брехливих заяв і недоречних аналогій. Йому варто ретельніше добирати слова, коли він говорить про яку-небудь людину. І особливо, коли йдеться про першу особу в державі». 

Заступник глави Секретаріату Президента України Олександр Чалий був здивований переконаннями міністра палива і енергетики Юрія Бойок про те, що скандал навколо перебування туркменських опозиціонерів в Україні не вплине на поставки туркменського природного газу.

МЗС
Позиція МЗС аналогічна. Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк вважає, що міністр транспорту і зв’язку України Микола Рудьковський, який брав участь в організації візиту представників туркменської опозиції, допустив втручання у порядок здійснення зовнішньополітичної діяльності, за координацію якої відповідає МЗС. «Міністр повинен знати, що існує порядок проведення зовнішньополітичної діяльності. Про це, принаймні, я неодноразово нагадував на засіданнях уряду. Згідно цього порядку, координацію зовнішньополітичної діяльності здійснює МЗС», – сказав Б. Тарасюк. «Я б її (ситуацію з приїздом опозиціонерів Туркменістану) трактував таким чином, що, на жаль, в українському політикумі... відсутня культура, і ця культура визначається деякими документами, зокрема, указом Президента про координуючу роль міністерства закордонних справ в здійсненні зовнішньої політики», – сказав Б. Тарасюк. За його словами, якби міністерства і відомства діяли у відповідності до цього указу, то таких проблем не було б. «Очевидно, що діяльність цих опозиціонерів нашкодила взаємостосункам між Україною і Туркменістаном, і в результаті ми одержали дуже гостру ноту (від Туркменістану)», – сказав Б. Тарасюк. «Я хочу сказати, що всі державні службовці при виконанні своїх функцій повинні виходити з національних інтересів своєї держави, а не другого-третьего держави», – сказав Б. Тарасюк. 

Він повідомив, що у нього є документальні підтвердження дій міністра транспорту Миколи Рудьковського, які порушують правила службової етики, порушують межі профільних повноважень даного міністра, а також порушують Конституцію. 

Звільнений посол України в Австрії Володимир Єльченко визнає себе винним лише в дуже великій довірливості до міністрів уряду В. Януковича. «Я переоцінив рівень моралі і етики людини, яка мені дзвонила вночі. Маю на увазі міністра Рудьковського. У роботі завжди виходив з того, що якщо спілкуюся з членом Кабінету Міністрів, то він, як мінімум, відповідає за те, що говорить», — відзначив Єльченко.

М. Рудьковський
Міністр, що опинився в центрі політичного скандалу, назвав звинувачення на свою адресу, пов’язані з приїздом до України опозиціонерів з Туркменістану, замовленими від осіб, які постраждали від його дій як міністра в результаті припинення корупційних схем в транспортній галузі відносно приватизації об’єктів і створення спільних підприємств. Міністр категорично не згоден з тим, що його дії зашкодили Україні. У одному з коментарів він сказав, що туркменські опозиціонери своїм приїздом не заподіяли шкоди ні Туркменістану, ні національній безпеці України. За його словами, однією з цілей їх приїзду було вивчення досвіду будівництва демократії в Україні і проведення демократичних виборів. 

При цьому Рудьковський збвинуватив керівництво Секретаріату Президента у тому, що воно віддало розпорядження Службі безпеки України порушити відносно нього кримінальну справу. Зокрема, з такою ініціативою, за словами Рудьковського, виступив керівник президентської канцелярії Віктор Балога: «Балога підписує доручення на Службу безпеки відкрити кримінальну справу по Рудьковському». Дісталося від обуреного міністра і самому Президенту: «Нацбезпеці шкодить те, що в ручному режимі керують СБУ, коли Балога підписує доручення на Службу безпеки відкрити кримінальну справу проти Рудьковського… Я здивований – Ющенко за рік з демократа перетворилося в Туркменбаші. Такого навіть Кучма не робив! Тут вам доручення на розслідування і тут же – вирок». 

Міністр транспорту і зв’язку Микола Рудьковський збвинуватив Секретаріат Президента у створенні навмисної провокації не лише проти нього особисто, а також проти України. На його думку, у сценарії політичного замовлення з Банківської, який був спрямований на зрив газової ціни, урядовці з Секретаріату планували перекласти вину на міністра транспорту, але це не вийшло. Рудьковський також відзначив, що навіть як міністр мав право зустрічатися з туркменськими опозиціонерами, при цьому він нагадав В. Ющенку його недавній досвід опозиціонера. «Віктор Андрійович Ющенко, коли був в опозиції, зустрічався з президентом Австрії, зустрічався з Соланою, десь у США. Ми з Олександром Морозом зустрічалися з міністром транспорту Російської Федерації. І ви мені вчорашні демократи, а сьогодні вже туркменбашівці, говорите про те, що міністр транспорту, який не один рік знайомий з туркменами в опозиції, завдає шкоди Україні і демократії? Ви всі це пояснюватимете європейцям. Почитайте європейську пресу. Вони з жахом дивляться, що за рік з демократа Ющенка перетворився знову на диктатора», – відзначив Рудьковський.

Керівництво Кабміну
Керівництво Кабміну формально відреагувало на сиуацію, призначивши службове розслідування відносно міністра транспорту. В той же час прем’єр-міністр В. Янукович не побачив підстав для звільнення М. Рудьковського з посади міністра у зв’язку з ситуацією навколо візиту представників туркменської опозиції до України. «Ніяких дій з боку міністра транспорту, які б завдавали збитку державі, і відповідно до яких можна було б ухвалити рішення про його звільнення я не бачу. Це моя точка зору», – сказав прем’єр. 

Візит туркменської опозиції до України не зіпсував стратегічні відносини між країнами. Таку думку на прес-конференції, відповідаючи на питання журналістів, виказав і міністр палива і енергетики України Юрій Бойко. «Скандал з туркменською опозицією – це голосно сказано. Приїхали декілька чоловік, які знаходяться у конфлікті з туркменським режимом і були видалені з країни, і туркменська сторона з розумінням відноситься до того, що ми підтримуємо їх в тому, щоб стабільно і демократично розвивалася країна, спокійно проходили вибори», – заявив Бойко. 

Віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник заявив: «Не варто штучно придумувати вину, якщо вона ще не доведена. Я сподіваюся, що службове розслідування завершиться десь на початку лютого. Наслідки складно прогнозувати, оскільки потрібно буде дочекатися його завершення. Думаю, що уряд після завершення службового розслідування заслухає позицію міністра транспорту, і ухвалить рішення. Швидше за все, Рудьковському буде оголошено попередження». 

Подібної точки зору дотримуються і впливові учасники антикризової коаліції. Про те, що приїзд туркменської опозиції не заподіяв шкоди національної безпеки і не ускладнив стратегічні відносини, заявив однопартієць міністра, спікер Верховної Ради Олександр Мороз.

«Слабка ланка»

Які б не були красномовні учасники конфлікту, у міцності позиції кожного з них присутня своя «слабка ланка» – позиція найбільш вразлива для критики з боку опонентів і експертів. 

Президент
У розвинених демократичних країнах звільнення президентом посла після окрику з-за кордону могло коштувати крісла самому главі держави. Ще більшою слабкістю виглядає звільнення посла лише тому, що президент має право зробити це, не радячись ні з прем’єром, ні з парламентом. Якщо ж В. Ющенко у цьому скандалі керувався економічними міркуваннями, то варто пригадати, що у бізнесі не прийнято звільняти підлеглих лише тому, що вони не подобаються комусь із партнерів. 

Крім того, дійсно звертає на себе увагу не зовсім демократична позиція В. Ющенка. Одне з польських інтернет-видань «e-Polityka.pl» саме на цей аспект звертає особливу увагу: «Викликає здивування, що Ющенко, який прийшов до влади в 2004 році внаслідок виключно демократичних процесів (Помаранчевої революції), не соромиться писати подібні листи прем’єру Януковичу, вимагаючи від нього «крові» туркменських демократів».

МЗС
Б. Тарасюк зробив неприпустиму помилку, публічно прокоментувавши зміст туркменської ноти. У одній з телепередач, мабуть, піддавшись емоціям, він сказав, що за більш ніж 30-річну дипломатичну практику йому рідко доводилося одержувати ноти з таким образливим змістом. І при цьому перший дипломат країни навів ряд таких висловів. У світі не існує практики публікації нот, оскільки це внутрішнє листування, що здійснюване через дипломатичні канали і має певний гриф. 

Питання про професіоналізм може бути напряму застосовне до МЗС. Якщо для українських дипломатів з наших дипломатичних відомств у Болгарії і Австрії слів М. Рудьковського про «рішення вищого керівництва України» виявилося досить, щоб піти назустріч члену уряду, сформованого антикризовою коаліцією, то у посольстві в Норвегії дипломати, на щастя для себе, виявилися не такими легковірними.

М. Рудьковський
По-перше, очевидно, що М. Рудьковський скористався «телефонним» правом. Він ввів в оману дипломатів, заявивши їм, що рішення про в’їзд Оразова, Ханамова й інших прийнято вищим керівництвом України. Все це дає підставу співробітникам спецслужб, що проводили розслідування, говорити про те, що міністр зробив посадовий злочин. 

По-друге, міністр не зовсім послідовний у своїх висловлюваннях: спочатку він заявляв, що не бачився з туркменами, а тільки говорив по телефону, потім пояснював, що допомагав туркменам як приватна особа, а після цього заявляв, що мав право зустрічатися з ними як офіційна особа. 

По-третє, все-таки існує певна етика висловлювання на адресу глави держави, якої можуть не дотримувати журналісти, але зобов’язані урядовці такого рівня.

Бачення проблеми в оцінках експертів

Резонанс від того, що відбулося не в останню чергу зумовила стаття «Запрошення у чужий монастир», опублікована в авторитетному аналітичному тижневику «Дзеркало тижня». У ній, зокрема, висувається дві версії про причини цієї резонансної події. Версія перша: М. Рудьковський і його компаньйони, не володіючи ситуацією в Туркменістані, вирішили скористатися моментом і таким сумнівним способом закласти основу для потенційно прибуткового бізнесу. При цьому розрахунок робився на те, що прихід представників опозиції до влади цілком можливий, а вже вони після повернення в Ашгабад і відновлення своїх позицій відповідно до східних традицій віддячать конкретним українцям цілком певними економічними і енергетичними преференціями. А енергетичний бізнес Рудьковському зовсім не чужий: свого часу він працював замдиректора Торгового дому «Газ України». В цілому це пояснення більш вигідне для М. Рудьковського тим, що представляє його «винним без злого наміру». Але існує декілька фактів, що примушують засумніватися у цій версії. Перш за все, дуже важко повірити у те, що людина, яка працювала з Туркменістаном, не знайома з реальним впливом опозиції на політичні процеси в країні. Знову ж таки, важко повірити у те, що особа, що має контакти з деякими туркменськими опозиціонерами, не відстежує і ситуацію в Туркменістані. 

Версія друга. Приїзд до України Худайберди Оразова і Нурмухаммеда Ханамова – результат спецоперації, проведеної проти України спецслужбами третіх країн, зацікавлених у тому, щоб українсько-туркменська газова співпраця була знищена у зародку. Цю точку зору розділяють багато українських посадовців, що за службовим обов’язком займаються цією справою. 

Ряд політичних експертів переконані, що «корінь» всієї цієї катавасії з Рудьковським полягає у величезному бажанні Секретаріату Президента «внести хоч малу тріщину в тіло антикризової коаліції». Суть у тому, що міністр транспорту і зв’язку призначений на цей пост за квотою соціалістів. І останнім часом СПУ, а також їх головний патрон – спікер Олександр Мороз – демонструють неоднозначну позицію в антикризовій коаліції. Сам спікер все ніяк не може зважитися на підписання Закону про КМУ, на який було подолане вето Президента. Таку «слабку ланку» у вигляді соціалістів, за задумом табору Президента, вибити легше і простіше. Адже у разі відставки Рудьковського, його соратники явно не стануть мовчки відсиджуватися «в кущах», а як мінімум відстоюватимуть свої позиції в КМУ. Як максимум – розкол коаліції. Привід для розпуску парламенту і так далі. Політичні експерти проводять своєрідні паралелі між відставкою міністра закордонних справ Бориса Тарасюка і спробою роздмухати скандал з М. Рудьковським. Антикризова коаліція показала, хто тепер «в домі господар» після вступу у силу політреформи. І без докору сумління відправила у відставку президентського міністра. Тепер табір В. Ющенка намагається помститися представивши М. Рудьковського у вигляді яблука розбрату для коаліції. 

На думку директора Центру миру, конверсії і зовнішньої політики України Олександра Сушка, ситуація навколо М. Рудьковського є ні чим іншим як спробою пошуку симетричної відповіді на той виклик, який був пов’язаний з Тарасюком, що перебуває у підвішеному стані. Президент і його Секретаріат використовують будь-які серйозні приводи, щоб вказати на невідповідність дій представників антикризової коаліції національним інтересам України, а також інтересам її безпеки. 

Можливо, що туркменський скандал знадобився Віктору Ющенку для зміцнення своїх позицій як усередині країни, так і в очах міжнародного демократичного співтовариства. Напевно, враховувалася і можливість отримання значних дивідендів від співпраці з новими властями Туркменії. Але якщо це дійсно так, то Президент серйозно прорахувався. 

Можна припустити і зворотне. Сили, що протистоять Президенту, вирішили завдати по В. Ющенку ще одного удару, продемонструвавши світовій спільноті його неспроможність як глави держави. Якщо це так, то мети досягнуто. Інцидент підтвердив небезпідставність висловлювання головного українського опозиціонера Юлії Тимошенко. Напередодні останньої зустрічі в Києві президента Росії Володимира Путіна з Віктором Ющенком вона зазначила, що поліпшення в російсько-українських відносинах чекати не варто, тому що Ющенко втратив важелі управління і на ситуацію в країні впливати не в змозі. Ось і зараз головний формальний винуватець скандалу М. Рудьковський залишається у своєму кріслі, тоді як схожі випадки в інших країнах провокували відставку мало не всього уряду. Прем’єр В. Янукович хоча і розпорядився провести розслідування, але звільняти міністра відмовився, демонструючи щонайменше рівнозначність з Президентом на політичному Олімпі України.
Не виключене й таке пояснення, згідно якому, запрошуючи до Києва опозиціонера Оразова, міністр М. Рудьковський навіть не припускав ні вірогідності, ні масштабів скандалу, що послідував. 

Політологи прогнозують, що відставка М. Рудьковського малоймовірна. На думку експертів серйозного покарання самодіяльний міністр не понесе. Вже 23 січня прем’єр Віктор Янукович заявив, що не «бачить причин» для усунення М. Рудьковського з посади. Заява замглави секретаріату президента Олександра Чалого, що прозвучала після цього, про те, що В. Ющенко все-таки вимагає звільнення міністра, підтвердила: сторони, як завжди, пішли на принцип. А значить, тепер В. Янукович відстоюватиме Рудьковського хоча б «з шкідливості».

Підсумки
Найголовніший підсумок – в непривабливому становищі опинилася Україна. Історія з туркменськими опозиціонерами вкотре продемонструвала відсутність координації дій українських органів виконавчої влади із запобігання подібним інцидентам. 

Чи буде звільнений міністр транспорту чи ні – це вже не важливо. Оскільки у програші опинилися обидві сторони: і пропрем’єрська, і пропрезидентська. Тому що програла Україна як держава, яку вони представляють. У очах міжнародного співтовариства з країни з демократичними задатками вона все стрімкіше набуває іміджу держави з непередбачуваною внутрішньою і зовнішньою політикою. А з такими у світі найменше схильні співпрацювати.

30 січня 2007