Політична аналітика

Весняний наступ

Ситуація в українському політикумі на протязі року після парламентських виборів залишалася стабільно напруженою. Складно пригадати хоча б якийсь період, коли можна було б констатувати зниження рівня протистояння між гілками влади та між коаліцією і опозицією. Опозиція першою перейшла до активнішої фази протистояння, підписавши угоду про співпрацю БЮТ і НСНУ і висунувши коаліції ультиматум із 17 пунктів. Зворотною стороною протистояння став «Юріїв день» 20 березня для опозиції. Одними з головних дійових осіб минулого тижня стали Ю.Луценко і А.Кінах. Окрім того драматизму подіям в країні додав скандал із закриттям єдиного політичного ток-шоу на УТ-1.

Обшук у Ю.Луценка

Повідомлення про те, що на квартирі екс-міністра внутрішніх справ, лідера громадянського руху «Народна самооборона» Юрія Луценка співробітниками прокуратури проводиться обшук стало однією з топ-новин не тільки 20 березня, але і всього досить насиченого подіями тижня. Провідні ЗМІ досить детально висвітлювали обшук у Ю.Луценка. Проте, більший інтерес становлять, безумовно, оцінки вірогідних причин і можливих наслідків того, що відбувалося. В цілому думки експертів із числа політиків і політологів щодо інтерпретації можливих причин дій 

Генпрокуратури 20 березня можна згрупувати таким чином:
1. Версія Ю.Луценка.
Сам Юрій Луценко вважає обшук в своїй квартирі спробою перешкодити його пересуванню по Україні. На питання, чи допитували його, Луценко відповів: «Вони мене так хочуть допитати, як я хочу ходити до них на допити. Я думаю, що це шоу, щоб зробити неможливим моє пересування по Україні». 

2. Спроба політичних репресій.
За однією з версій це, швидше, спроба початку політичних репресій і, фактично, перехід до наступної фази політичної війни. Якщо спочатку це намагалася зробити опозиція через свій ультиматум, то зараз це дії у відповідь з боку коаліції. Для прихильників цієї версії особливий інтерес в ситуації, що склалася, становило те, чи виразить свою солідарність Луценкові Президент, і в реакції опозиції на тиск і обшук у одного з її яскравих представників. На обидва питання вони одержали позитивну відповідь. 

3. Гра м’язами.
Згідно цієї версії після невдалих переговорів з Президентом і лідером опозиції, «антикризовики» вирішили зайвий раз продемонструвати силу і прагнення замінити президентський авторитаризм Кучми прем’єрською диктатурою Януковіча. 

4. Помилка Регіонів.
За цією версією припускається, що, можливо, в черговий раз спрацювала «чиновницька безголовість». Це величезна і груба помилка з боку представників коаліції. Чим обумовлені такі дії? Якщо дотримуватися даної точки зору, то головна причина таких дій – це «психологічна травма Майдану» у окремих представників коаліції. Вони вважають Майдан політичною технологією і хочуть придушити «в колисці» її повторення, щоб ця, на їх погляд, політична технологія не була реалізована із самого початку. 

5. Нейтралізація Ю.Тимошенко, розкол опозиції.
Згідно цієї версії поява на опозиційному полі ще одного лідера таки може зіграти на руку коаліції, оскільки це дасть розрізнений і конкуруючий між собою опозиційний табір. 
А в інтерпретації газети «Дєло» можливо, що Ю.Луценко є новим політичним брендом, розкручуваним «донецькими», з метою відібрати частину голосів виборців у НСНУ і БЮТ. На користь такої теорії говорить те, що, по-перше, Юрій Луценко має шанси стати «національним героєм» замість Юлії Тимошенко або хоча б істотно її потіснити на опозиційному електоральному полі. А це, у свою чергу, може істотно зменшити шанси нинішньої опозиції на отримання достатньої кількості депутатських мандатів. У разі дострокових виборів «регіоналам» буде легше створити широку коаліцію, яка зможе подолати вето Президента. Адже торгуватися з одним Луценком буде легше, ніж з НСНУ і БЮТ. По-друге, зниження рейтингу БЮТ можливо декілька приборкає запал Ю.Тимошенко з ініціювання перевиборів до парламенту. 

6. Угода між НСНУ і Партією регіонів. 
У тій же газеті «Дєло» як окрема версія мало місце припущення про те, що існує певна угода між НСНУ і Партією регіонів. Оскільки спонсором «Народної самооборони» є колишній «нашоукраїнець» Давид Жванія, може трапитися так, що після підвищення рейтингу «Народної самооборони» вона приєднається до НСНУ. У такому разі НСНУ плюс «Народна самооборона» і Партія регіонів на дострокових виборах зможуть одержати більшість голосів виборців. НСНУ за рахунок збільшеного рейтингу Ю.Луценка, а «регіонали» за рахунок стабільного електорату східних областей. БЮТ залишається у меншості, а «регіонали» і оновлені «нашоукраїнці» створюють широку коаліцію і уряд без участі БЮТ.

Щодо ймовірних наслідків, експерти і політики прогнозують, що репресії проти екс-міністра МВС Юрія Луценка можуть підняти рейтинг «Народної самооборони». В тій чи іншій мірі це може бути вигідно Партії регіонів, оскільки зростання популярності політичної сили Ю.Луценка вдарить по блоку Юлії Тимошенко. 

З другого боку такі дії проти Ю.Луценка можуть посприяти об’єднанню опозиції і сприятимуть новій хвилі політичної мобілізації рядових «помаранчевих» виборців, які розчарувалися і в «Нашій Україні», і в БЮТ, проти уряду Януковича, проти коаліції, на підтримку ідеї дострокових парламентських виборів. В цьому випадку коаліція може одержати прямо протилежний результат. 

Ці варіанти розвитку подальшого розвитку подій працюють у разі оголошення дострокових виборів. Проте, якщо можливість їх проведення виключити, то перспективи «Народної самооборони» істотно втрачають. Пов’язано це перш за все з тим, що українська опозиція не здатна на сьогоднішній день працювати системно і з урахуванням перспективи. Вона вважає за краще діяти в умовах швидкоплинної кризи.

Демарш А.Кінаха

На відміну від опозиції коаліція і уряд зацікавлені у стабільності і в зміцненні своїх позицій. Саме в цьому контексті слід розглядати ситуацію з переходом А.Кінаха на бік правлячої коаліції. Нагадаємо, на минулому тижні А.Кінаху було запропоновано стати членом уряду. Він погодився і очолив Міністерство економіки. Сам А.Кінах своє рішення мотивував таким чином: «Нам необхідно відмовитися від порочних спроб руйнування конституційної системи і приступити до копіткої роботи по вдосконаленню Конституції, що є елементом загальної концепції удосконалення системи влади. Всім учасникам процесу слід залишити позаду емоції, увійти до конституційного поля і діяти виключно на користь України».
Його вже вчорашні соратники відреагували вкрай негативно. Зокрема, П.Порошенко відзначив: «Ось, сьогодні ми почули від Олександра Мороза, що ревізія парламентських виборів 2006 року – це дуже небезпечно. Так от, я оцінюю, що ситуація з Кінахом, якщо відійти від осіб, це і є ревізія парламентських виборів. люди голосували не за це». 

У принципі, після того, як «Наша Україна» заявила про свій перехід в супротивники уряду Віктора Януковича, для Кінаха і його групи питання про форму опозиційності або методи опозиційної діяльності навіть не стояло. Його група в НСНУ завжди була «слабкою ланкою». У будь-якому випадку, як і в ситуації з Ю.Луценко, більший інтерес в даній ситуації представляють не емоційні оцінки, а очікувані наслідки такого кроку одного вже колишнього лідера «нашоукраїнців».

А вони можуть бути наступними:
1. Демарш «кінахівців» стане сильним деморалізіруючим ударом для опозиції – подібного організованого переходу її членів під крило влади в парламенті нинішнього скликання ще не спостерігалося. Поки «нашоукраїнець» Борис Безпалий відмовлявся коментувати плітки і чутки, а для оцінки того, що відбувається, радив почекати самого факту приєднання Кінаха і компанії до уряду і коаліції, «бютівець» Андрій Портнов визнає, що почався розпад опозиції. «Це не остання група, яка вийшла з опозиції. Люди завжди йтимуть туди, де адміністративний ресурс, де вплив», – говорить він. За його словами, вже найближчим часом аналогічна по кількості група депутатів може заявити про вихід з його рідної фракції. Слова «регіонала» Тараса Чорновіла звучать ще категоричніше: «Сьогоднішні події – це не перша ластівка і не тривожний свисточок для опозиції, це – паровозний гудок, який свідчить про те, що вона тріщить по швах».
2. Коаліцією зроблений ще один крок на шляху створення конституційної більшості. Антикризова коаліція поповнилася вісьмома депутатськими багнетами. Не дивлячись на висловлену Ю.Тимошенко надію, що в опозиції «більше немає Кінахів», це визнають і самі опозиціонери. Мета «регіоналів» при розширенні коаліції – зменшення впливу КПУ і СПУ.
3. Теоретично цей крок може сильно радикалізувати позицію глави держави. Якщо до недавнього часу главу держави не можна було назвати великим прихильником проведення дострокових парламентських виборів, то тепер, коли його бойові порядки рідшають на очах, а супротивник все нарощує потужність, Президент може змінити свою думку щодо доцільності перевиборів Верховної Ради. Втім, поки що такий варіант дуже маловірогідний.

Декілька слів про свободу слова

На фоні того, що відбувалося у країні 20 березня, така подія, як раптове закриття ток-шоу на самому рейтинговому державному каналі УТ-1, могла залишитися майже непоміченою, як це було зі страйком журналістів на «Інтері» або відходом ряду журналістів з НТН. Але ця подія органічно вписалася у загальну канву подій 20 березня. 

Суть проблеми полягає в наступному. У вівторок вранці не вийшов в ефір запланований раніше повтор програми «Толока», знятий в прямому ефірі у понеділок увечері. «Толока» – це єдине політичне шоу в прямому ефірі на Першому національному. Програма виходить вже рік, проте, за словами автора, жодного тиску до останнього дня не було. У понеділок програма вийшла в ефір за участю лідерів опозиції Юлії Тимошенко і В’ячеслава Кириленка. Саме з цим автор ток-шоу пов’язує закриття програми: «Очевидно, настають нелегкі часи для свободи слова в Україні» – заявив Віктор Павлюк. 

У прес-релізі керівництва каналу причиною такого рішення названо якість програми і її рейтинг: «Якість виробництва програми «Толока» за обумовлений термін не покращилась, тому припинення проекту стало логічним і прогнозованим кроком. Президент НТКУ Віталій Докаленко ухвалив таке рішення, керуючись Редакційним Статутом Першого Національного». Президент Першого Національного Віталій Докаленко підтвердив зняття програми з ефіру. В той же час він твердить, що тиску з боку Кабміну не було. За його словами, програму зняли через непрофесійність ведучого. Зокрема, щодо останнього випуску Докаленко сказав: «У мене були серйозні претензії до того, як було підготовлено програму, як поводився ведучий, як був організований інтерактив. Я сам намагався подзвонити на обидва телефони, але було неможливо додзвонитися на телефон підтримки дій влади». 

У свою чергу голова комітету ВР з питань свободи слова і інформації Андрій Шевченко вважає закриття «Толоки» «безглуздим поверненням до часів темників і цензури». Депутат вважає аргументи Докаленка про непрофесійність ведучого непереконливими: «Коли так говорять про канал, на якому претензію до професійності можна пред’явити абсолютній більшості програм, мені це звучить як слабка «відмазка». Шевченко вважає рішення про закриття програми політичним і пов’язує його з тим, що «вчора у ефірі «Першого каналу» дуже могутньою виглядала опозиція на чолі з Юлією Тимошенко і В’ячеславом Кириленком». «Я точно знаю, що цей ефір вчора шалено дратував деяких діячів з Партії регіонів. Для мене тільки питання, хто влаштував за це виволочку Докаленку», – додав депутат. 

21 березня відбулося засідання парламентського комітету з питань свободи слова і інформації, на якому депутати обговорили скандал на Першому національному. За результатами розгляду питання членами профільного комітету ВР, парламентарії вирішили «звернутися до президента НТКУ з вимогою роз’яснити свої дії, рекомендувати залишити програму «Толока» в ефірній сітці до завершення з’ясування обставин, рекомендувати Держтелерадіо провести розслідування щодо інформації про тиск на журналістів і перевищення повноважень.
Таким чином, ситуація із ток-шоу, схоже, вирішилася позитивно – шоу має тривати. Крім того, можна безумовно розраховувати на підвищення иого рейтингу. Але осад залишився.

Підсумки тижня

Таким чином, події 20 березня додали певного емоційного забарвлення іншим подіям тижня, таким як затвердження міністром закордонних справ А.Яценюка, зростання медіаактивності лідерів коаліції, зокрема проведення прес-конференції і ряду прямих ефірів на провідних телеканалах В.Януковича. В цілому звертає на себе увагу узгодженість і взаємопов’язаність дій влади, якій вдалося продемонструвати силу і по суті перейти в наступ.

Внаслідок цього:

1. Ослаблений табір опозиції і посилилася коаліція. Голова Верховної Ради Олександр Мороз повідомив у п’ятницю про приєднання до більшості одинадцяти депутатів-опозиціонерів.
2. Особистий рейтинг Ю.Луценка зазнає зміни. При цьому складно однозначно стверджувати із знаком «плюс» або із знаком «мінус».
З. Проте, за умови зростання популярності Ю.Луценка для тієї частини опозиції, яку представляє БЮТ небезпека може виходити від можливого посилення конкуренції з боку «Народної самооборони».
4. Відбулася трансформація коаліції з «антикризової» у «національної єдності». Хоча, слід зазначити, що за великим рахунком до відповідності такій пафосній назві недостатньо 11 опозиціонерів, що долучилися.

Найближче майбутнє підтвердить або спростує ті або інші припущення і прогнози, про які мовилося вище. Проте з великою часткою упевненості можна стверджувати, що визначаючим буде те, як вирішиться дилема між достроковими виборами і відмовою від їх проведення. Також подальший розвиток подій повинен показати, чи зможе опозиція винести уроки і зробити правильні для себе висновки.

23 березня 2007