Політична аналітика

Потенційно актуальні аспекти політичного життя України в 2007 році.

Кінцівка політичного 2006 року пройшла під знаком протистояння між Президентом і урядом, яке досягло критичного рівня у процесі ухвалення бюджету на 2007 рік: вперше глава держави скористався своїм правом накладати вето на цей документ. І хоча стосовно головного економічного документа врешті-решт було досягнуто певної згоди, використання Президентом цього механізму продовжилося. Найбільший резонанс викликала ситуація навколо подолання президентського вето на закон про продовження мораторію на продаж землі. Зв'язано це з тим, що БЮТ вирішив приєднатися до коаліції у питанні подолання вето. Таким чином його було подолано. Проте парламентська фракція Компартії висловила протест проти застосування президентом Віктором Ющенко права вето до прийнятих Верховною Радою законів і запропонувала оголосити йому імпічмент. Про це заявив на засіданні парламенту член фракції КПУ Валентин Матвєєв. Комуністи вважають, що президент «повів справжню війну з парламентом шляхом накладення вето на прийняті законодавчі акти». 

Таким чином, в 2007 рік країна вступила в умовах чергового загострення взаємовідносин між гілками влади. У зв'язку з цим можна виділити ряд потенційно актуальних проблем політичного життя країни в році, що наступив.

Скасування політреформи

Прогнозуючи розвиток подій у політичній сфері в 2007 році, необхідно враховувати не лише незавершеність політичної реформи, оскільки нинішньою редакцією Конституції незадоволені обидві сторони, і прем'єрська і президентська, але і теоретичну ймовірність її перегляду і навіть скасування. 

На даний момент простежується мінімум два сценарії перегляду політреформи:
1) Відміна через Конституційний суд.
2) Ухвалення через референдум нового пропрезидентського проекту Конституції.
Перший варіант теоретично можливий. Але практично КС нового скликання жодного рішення ще не прийняв і міркувати про його орієнтованість (пропрезидентський він або антипрезидентський) можна лише гіпотетично. Крім того, сторона В.Януковича має не меншу кількість аргументів, щоб на рівних відстоювати свою позицію в Конституційному Суді країни.
Другий сценарій для пропрезидентського табору на сьогодні виглядає ще менш вірогідним. Враховуючи особистий низький рейтинг В.Ющенко і рейтинг пропрезидентських сил в цілому, кадровий хаос в «Нашій Україні», той факт, що організовувати і фінансувати референдум буде уряд, існує велика вірогідність негативного рішення за проектом Конституції, підготовленим президентською стороною.

Перспективи коаліції

Антикризова коаліція поки виглядає стійкою, хоча внутрішні суперечності в ній все ж таки існують. Головними порушниками спокою є комуністи. Присутність у владі вони використовують для оновлення партії по всій вертикалі, а також перегруповування і посилення своїх регіональних організацій (перемога кандидата від КПУ на виборах мера Кіровограда — наочне тому підтвердження). Динаміку зростання популярності комуністів видно вже зараз — їх рейтинг складає близько п'яти відсотків. Одержавши максимально можливу підтримку виборців, комуністи матимуть підстави для виходу з коаліції. В цьому випадку у регіоналів і соціалістів, разом з перебіжчиками з БЮТ і «Нашої України», залишиться від 226 до 228 голосів в парламенті, через що коаліція може виявитися на межі розпаду, а Верховна Рада — перед загрозою розпуску. «Як тільки комуністи вийдуть з коаліції, можна буде вважати, що вони повірили в дострокові вибори», — вважає заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. 

З іншого боку, перехоплений новими менеджерами Секретаріату Президента контроль над «Нашою Україною» навряд підвищить її ефективність або популярність. Єдине, що сьогодні стоїть за брендом «Наша Україна», це третя за чисельністю парламентська фракція. Причому на відміну від партії контроль над більшою її частиною як і раніше знаходиться в руках бізнес-крила «Нашої України» на чолі з Петром Порошенком. Після безрезультатної спроби налагодити взаємовигідну співпрацю з Блоком Юлії Тимошенко ця група намагається знайти можливості компромісу з правлячою коаліцією. У 2007 р. вірогідність входження представників «Нашої України» у правлячу коаліцію цілком може збільшитися.

Ймовірність дострокових виборів

У інформаційному просторі у грудні 2006 р. з'явилося припущення про все більшу вірогідність дострокових парламентських виборів. Проте навряд чи процес переміститься з інформаційного поля в реальну політику – у зацікавлених сторін дуже багато аргументів «проти» і цілком досить важелів впливу, щоб знайти інший шлях вирішення виникаючих конфліктів. 

Одним з ключових моментів нинішнього етапу розвитку партійної системи України є тенденція становлення двопартійної системи. Як базові ідеологоутворюючі центри все більш виразно простежуються дві сили – Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко. Деякі експерти чекають, що вони об'єднають свої зусилля для відміни політреформи з тим, щоб боротися надалі віч-на-віч як сильні кандидати на пост Президента.
У глави держави немає партії або блоку партій, здатних зайняти на виборах хоча б друге місце. Об'єднання з Юлією Тимошенко означатиме повну відмову Віктора Ющенка від самостійної політичної ролі — навіть як стримуючого чинника для уряду Януковича (на дострокових виборах-2007 у партій антикризової коаліції є всі шанси одержати більше 226 місць у Верховній Раді). 

Соціалісти і комуністи, традиційно парламентські партії впродовж всієї історії незалежності України, – значною мірою втрачають свій організаційний і кадровий ресурс і навряд зацікавлені у проведенні дострокових виборів. Хоча у позиції КПУ й можливі зміни.
На даний момент достатньо чітко простежується майбутня політична структура України: на основі балансу і взаємозамінності у владі ПР і БЮТ, підкріплених «перебіжчиками» від НУ і сателіта у особі СПУ. Все це робить сценарій розпуску парламенту не лише мало здійсненним з погляду забезпечення хоча б мінімальної видимості законності за допомогою відповідного рішення Конституційного суду, але й майже безглуздим.

***

Таким чином, незацікавленість основних політичних гравців у дострокових виборах і практично мінімальні шанси на відміну політреформи свідчать про те, що найзначущішою подією 2007 року може стати переформатування більшості у Парламенті у випадку якщо ряд представників бізнес-крила НУ увійде до коаліції з Партією регіонів, і туди ж увійдуть деякі депутати від БЮТ, а Блок Юлії Тимошенко і НУ консолідуються. За умови відносної стабільності ці сили будуть вимушені взаємодіяти. 

У результаті – баланс сил між центрами впливу на ситуацію в країні (Президент, уряд, парламент і опозиція), що склалися після парламентських виборів 2006 р., зазнає істотних змін.

12 січня 2007