Українці на першому місяці карантину: цікаві тенденції та закономірності

Вже сьогодні стало зрозуміло, що за останні місяць-півтора наше життя не просто змінюється, а змінюється досить істотно. І причиною тому — спалах коронавірусу, яку Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила глобальною пандемією. Щодня оновлювана статистика про хворих і померлих від цього вірусу нагадує військові зведення і не залишає сумнівів щодо того, що всі опинилися в дуже серйозній ситуації, а нова хвороба, як би ми до неї не ставилися, може виявитися смертельно небезпечною для багатьох з нас. І вже мало хто сумнівається, що введений в країні режим карантину — це, схоже, тільки початок тих прийдешніх змін, які увійдуть в життя кожного з нас, незалежно від того захворіли ми коронавірусом, або ж він обійде нас стороною. Сьогодні, звичайно, важко передбачити, якими саме можуть стати соціальні наслідки нинішньої пандемії. Проте, вже зараз можна впевнено стверджувати, що багато в чому це буде залежати від того, як всі ми разом і кожен з нас окремо поводитимиться в умовах  карантину, як будемо реагувати на ті кроки протидії інфекції, які пропонує влада.

У зв’язку з цим розглянемо деякі результати моніторингу громадської думки жителів України, який наша компанія здійснювала протягом першого місяця карантину. Цей, по суті, самий попередній аналіз отриманих даних, являє собою короткий огляд деяких тенденцій, думок і оцінок наших співвітчизників в умовах чинного карантину. Моніторинг проводився з 28 березня по 24 квітня 2020 року і містить результати чотирьох щотижневих опитувань (хвиль).

В цей час більшість населення країни (56% опитаних), в тій чи в іншій мірі, побоюється, що вони самі або ж їхні родичі можуть захворіти коронавірусом. Однак, якщо порівняти ці дані з тими, які були отримані в ході першої хвилі моніторингу, стає зрозуміло, що на початку карантину більшість побоювалася заразитися коронавірусом – 63%, і протягом місяця поступово знизилася на 7%. Це невелике, але статистично значуща зміна говорить про те, що перебування на карантині викликало певне «розслаблення» в масовій свідомості українців, а також якусь адаптацію до нових викликів, в результаті чого населення менше стало побоюватися коронавірусу. Причому така тенденція, схоже, буде продовжуватися і далі. Правда, питома вага побоюються коронавірусу сьогодні приблизно вдвічі вище питомої ваги тих, хто не бачить в ньому серйозної небезпеки (в співвідношенні 56%: 26%), але в даний момент цей розрив повільно скорочується.

На тлі зниження оцінки небезпеки захворювання коронавірусом певні зміни спостерігаються і в ставленні українців до чинного антивірусного карантину. Так, якщо на початку цього карантину 88% дорослого населення вважало, що введений загальнодержавний карантин в цілому необхідним і виправданим заходом, то в період останньої хвилі їх частка знизилася на 9% і сьогодні становить 79%. Паралельно з цим серед українців відбувався деякий (статистично вагомий) ріст питомої ваги тих, хто в більшій чи меншій мірі сумнівається в доцільності нинішнього карантину (з 8% у першій хвилі до 15% в четвертій хвилі), що також підтверджує описану вище тенденцію адаптивності до ситуації. Попри те, що розділяє ці групи дистанція поступово скорочується, сьогодні серед українців, як і раніше істотно переважають прихильники антивірусного карантину. До сказаного слід додати, що зараз більшість українців не тільки в принципі підтримує чинний карантин, але підтримує також його продовження до 12 травня поточного року (75%), а також готове до його продовження на більш тривалий термін (53%).

Результати статистичного аналізу дають підстави вважати, що між побоюванням захворіти коронавірусом і ставленням до чинного карантину існує статистично значущий зв’язок. Суть його полягає в тому, що чим більше населення побоюється захворіти коронавірусом, тим більшою мірою воно позитивно сприймає заходи щодо забезпечення чинного карантину. І навпаки: чим менше люди вірять в можливість захворіти коронавірусом, тим частіше вони схильні брати під сумнів необхідність карантину. Наприклад, сьогодні в групі тих, хто в цілому побоюється захворіти коронавірусом, співвідношення прихильників і супротивників чинного карантину становить, відповідно, 90% проти 6%, а в групі тих, хто не боїться захворювання – 60% проти 33%. Таким чином, можна припустити, що зниження оцінок рівня коронавірусной небезпеки в масовій свідомості виступає одним з факторів, який викликає критичне ставлення до заходів щодо запобігання епідемії в країні.

В ході опитування респондентам пропонувалося назвати ті основні проблеми, з якими вони зіткнулися після оголошення в країні карантину. Аналіз отриманих відповідей показує, що в смисловому плані можна виділити дві групи проблем, що викликають сьогодні найбільшу заклопотаність населення. Перша з них містити турботу про здоров’я близьких і боязнь заразитися коронавірусом. А друга викликана появою фінансових труднощів і / або втратою джерел доходу.

У першій хвилі занепокоєння про здоров’я близьких і поява фінансових проблем згадувалося практично з однаковою частотою (по 30% кожна), що говорить про приблизно однаковий на той момент рівні суб’єктивної значущості як проблеми, викликаної безпосередньо коронавірусом, так і проблеми, яка з’явилася в результаті введення заходів щодо боротьби з ним. Однак співвідношення частоти згадки цих проблем поступово змінювалося: частота згадок заклопотаності здоров’ям близьких ставала все менше і досягла в четверту хвилю рівня 22%, а частота згадок про фінансові проблеми зросла за цей же період до 39%. Така тенденція свідчить про те, що за перший місяць карантину в масовій свідомості знизився рівень переживань про стан здоров’я близьких людей, а також побоювання заразитися коронавірусом, але виріс рівень переживань, викликаних зниженням звичного рівня життя і фінансовими проблемами. І як результат — ту обставину, що фінансові проблеми вийшли сьогодні в розряд тих, які найбільш часто викликають заклопотаність у населення.

Зміна пріоритетності таких проблем може певною мірою відбиватися не тільки на умонастрої українців, а й на їх поведінці. Річ у тому, що від характеру проблем, які викликають сьогодні заклопотаність населення, може залежати і його ставлення до режиму карантину і, відповідно, готовність своєю поведінкою підтримувати карантинні заходи або ж, навпаки, діяти всупереч їм. Іншими словами, актуалізація емотивних компонентів тих соціальних установок населення, які були викликані прагненням подолати виниклі фінансові труднощі, може привести до актуалізації поведінкових компонентів цих самих установок. На практиці подібне, швидше за все, знайде форму порушень деякими українцями карантинних обмежень для того, щоб, наприклад, поліпшити своє матеріальне становище, отримати роботу, укласти вигідну угоду і т.п.

Про таку ймовірність розвитку подій свідчить і та обставина, що особи, стурбовані здоров’ям близьких і можливістю заразитися коронавірусом, більш серйозно ставляться до чинного в країні карантину, ніж ті, хто стурбований своїми фінансовими проблемами. Так, серед українців, які відчувають занепокоєння про здоров’я своїх близьких, питома вага підтримує необхідність карантину становить 86%, а серед тих, хто про це не турбується – 78%. Аналогічним чином складається відношення до карантину з боку груп, що відчувають і не відчувають страх захворіти коронавірусом: серед перших з них питома вага підтримує карантинні заходи становить 92%, а серед других – 77%. А ось серед тих, хто сьогодні відчуває фінансові проблеми, прихильники необхідності карантину зустрічаються не так часто, ніж серед тих, хто фінансових проблем не відчуває (відповідно, 74% проти 81%).

До сказаного можна додати й те, що серед осіб, які стали відчувати фінансові проблеми в період карантину, помітно нижче питома вага тих, хто з розумінням ставиться до продовження карантинних заходів в країні до 12 травня, ніж серед тих, у кого немає фінансових труднощів (відповідно, 68% проти 80%). Крім того, сьогодні серед осіб з фінансовими проблемами істотно частіше зустрічаються ті, хто не готовий до продовження чинного карантину на більш тривалий період. У даній групі співвідношення готових і не готових до такого розвитку подій складає, відповідно, 42% проти 54%, а в групі тих, хто не відчуває фінансові труднощі — відповідно, 59% проти 35%.

В підсумку варто ще раз звернути увагу, що ефективність боротьби з епідемією коронавірусу в Україні багато в чому буде залежати не тільки від того, наскільки адекватними будуть заходи протидії цьому захворюванню, які пропонують медики та влада. Посилити або знизити ефективність цих заходів може відповідальна поведінка кожного з нас, наша готовність протистояти тим викликам, з якими ми зіткнулися сьогодні всією країною.

 PDF-версія:

Rubicon_trands_ukr

 

* Опитування проводилося у період з 28 березня по 24 квітня 2020 року. Всього опитано 5620 респондентів у віці від 18 років і старше (1400 за І хвилю 28 березня – 3 квітня; 1410 за ІІ хвилю 4-10 квітня; 1410 за ІІІ хвилю 11-17 квітня та 1408 за IV хвилю 18-24 квітня). Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 3,5%.

Назад