Уроки карантину

«Що маємо – не бережемо, втративши – плачемо»

Останнім часом озвучується безліч різних прогнозів щодо того, як зміниться (і чи насправді зміниться) світ, зокрема – суспільні відносини, після пандемії COVID-19. Хтось наводить позитивні наслідки, наприклад, безпрецедентне очищення і відновлення природи за час карантину, хтось – навпаки робить апокаліптичні прогнози: від негативних наслідків скорочення безпосереднього живого спілкування за рахунок он-лайн спілкування через соцмережі та месенджери, аж до реалізації різних конспірологічних сценаріїв, метою яких є позбавлення людей реальної свободи і перетворення на контрольованих маріонеток. Втім вже зараз можна беззастережно констатувати одне – принаймні на час карантину світ таки змінився кардинально. Всі ці зміни так чи інакше пов’язані із обмеженнями і навіть втратами. Тож, що зараз доречно проаналізувати які ж уроки завдячуючи коронавірусу винесло людство, про що всерйоз змусив замислитися карантин.

Як показують результати CATI-опитування*, життєві уроки, що винесли під час карантину українці, умовно можна поділити на три сфери: здоров’я, фінанси, спілкування. Перша група – здоров’я – найзначніша і складається із наступних приводів замислитися: більше турбуватися про здоров’я своє та близьких (44%), обов’язкова вакцинація (16%), більше відпочивати (13%), придбати медичну страховку (9%) та укласти договір із сімейним лікарем (6%).

До другої – фінанси – відносяться такі висновки українців щодо ситуації із карантином, як необхідність заощадження коштів і створення персональної фінансової подушки (33%), економити на певних товарах (16%) та взагалі менше купувати і споживати (по 13%).

Неоднозначною є третя група уроків і приводів замислитися – спілкування. З одного боку, третина українців, завдячуючи коронавірусу і карантину, дійшла до висновку, що треба проводити більше часу із близькими (32%). З іншого боку, реакціями, які тією чи іншою мірою стосуються спілкування, є наміри змінити місце проживання (6%) або роботу (4%).

В цілому жінки схильні дещо більше за чоловіків замислюватися над життєвими уроками ситуації, пов’язаної із карантином. Особливо у тому, що стосується турботи про здоров’я, проведення більшого часу із близькими та більше відпочивати. Молодь до 30 років також в цілому більш за представників інших вікових груп схильна замислюватися над уроками карантину, зокрема, над необхідністю створення фінансової подушки та економії на певних товарах. Представники середньої вікової групи менш за молодь і старше покоління схильні замислюватися над турботою про здоров’я, а представники старшої вікової групи – менш за інших задумалися про те, щоб більше часу проводити із близькими. Також певні відмінності у винесених від карантину життєвих уроках простежуються залежно від регіону проживання. Так, найбільше над турботою про здоров’я замислилися мешканці західного регіону, а найменше – південного. Жителів східного регіону помітно менше за інших замислилися про необхідність створення фінансової подушки, проводити більше часу із близькими, економити на певних товарах та більше відпочивати.

Чим довше триває карантин, тим сильніше люди хочуть повернення втраченого звичайного життя. Найбільше після карантину українці хотять зустрітися із родичами (45%). Кожен третій після скасування карантину хотів би насамперед зібратися з друзями (33%), а також та вибратися на природу (29%), вийти на роботу (28%), відновити регулярні прогулянки на повітрі (23%), відвідати перукарню / салон краси (22%), поїхати у подорож (19%), а кожен десятий – зайнявся б спортом (10%), пішов би у кафе / бар / ресторан (10%), на шопінг (9%), у кіно / театр / музей / на виставку (9%), торгово-розважальний центр (8%).

 

Загалом, порівняно із попереднім тижнем (11-17 квітня) помітно зменшилося число тих, хто після карантину насамперед хотів би зустрітися із близькими, вибратися на природу, та відновити прогулянки на свіжому повітрі.

Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися у презентації нижче:

* Опитування проводилося у період з 28 березня по 24 квітня 2020 року. Всього опитано 5620 респондентів у віці від 18 років і старше (1400 за І хвилю 28 березня – 3 квітня; 1410 за ІІ хвилю 4-10 квітня; 1410 за ІІІ хвилю 11-17 квітня та 1400 за IV хвилю 18-24 квітня). Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 3,5%.

Назад