Українці в умовах карантину: оцінка матеріального становища родини

Результати моніторингу* соціального самопочуття українців, показують, що введення в країні карантинних заходів, викликаних пандемією Covid-19, досить несуттєво відбилося на оцінці населенням поточного рівня матеріального становища своїх родин.

Так, до початку карантину (у лютому), розподіл цих оцінок по Україні в цілому виглядав наступним чином: 8% населення сприймало його як в цілому добре, близько половини (51%) — як середнє, і трохи більше третини (37%) — як в цілому погане. З уведенням карантинних заходів (на початку квітня) у цьому розподілі відбулися невеликі зміни, які виразилися у деякому зростанні питомої ваги осіб, які сприймають матеріальне становище своєї родини як в цілому добре (приблизно на 3%) і середнє (приблизно на 6%), але скоротилася частка тих, хто оцінював це положення в цілому поганим (приблизно на 7%). Протягом наступних трьох місяців, незважаючи на деякі коливання оцінок, їх загальний характер практично не змінювався.

У цей період рівень відмінності оцінки матеріального становища сім’ї певною мірою залежали від статі респондентів і їх віку. Так, серед чоловіків питома вага тих, хто вважає достаток своєї родини в цілому добрим був дещо вищим, ніж серед жінок (відповідно 15% проти 8%). Проте серед жінок частіше зустрічалися ті, хто вважав матеріальне становище своєї сім’ї в цілому поганим (відповідно, 36% проти 26%). Вплив віку проявлявся в тому, що чим старшими були респонденти, тим менше вони вважали матеріальне становище своєї сім’ї в цілому добрим (серед молоді цей показник склав 21%, серед осіб середнього віку — 14%, серед старших — 4%), а, з іншого боку, чим вони були молодші, тим рідше вважали це становище в цілому поганим (молодь — 14%, особи середнього віку — 29%, старші — 41%). До цього можна додати, що деякий вплив на розглянуті оцінки справляв також регіон проживання респондентів: серед жителів Заходу України питома вага тих, хто вважає матеріальне становище своєї сім’ї в цілому добрим, було значуще вищим, ніж на Півдні та Сході країни (відповідно 15% проти 8% і 7%).

Набагато істотніше життя в умовах карантину позначилося на соціальному оптимізмі українців. У лютому близько половини українців (44%) вважали, що в найближчі три місяці матеріальне становище їхніх родин залишиться незмінним, приблизно порівну розділилися ті, хто очікував як його поліпшення, так і його погіршення (відповідно 20% і 21%), а кожен шостий українець (16%) не зміг сказати нічого певного з даного питання.

Але вже на початку карантину (у кінці березня – на початку квітня) було зафіксовано першу значущу зміну в розподілі вказаних точок зору: в країні різко знизилася питома вага соціальних оптимістів, які розраховували на зростання рівня достатку в найближчі три місяці (приблизно на 12%), а також тих, хто розраховував на стабільність рівня свого добробуту (на 25%). Однак найбільш істотно змінилася питома вага соціальних песимістів: за місяць їх кількість зросла з 21% до 60%.

Протягом квітня місяця зазначені характеристики зазнавали певних коливань, але вже під час переходу країни на етап послаблення карантинних заходів (кінець травня – початок червня) були зафіксовані нові зміни в розподілі соціальних очікувань. У порівнянні з першою хвилею моніторингу, вони проявилися в незначному (на 6%) зниженні питомої ваги оптимістів, що очікують поліпшення свого матеріального становища найближчим часом, при одночасному зростанні (на 13%) питомої ваги тих, хто розраховує на стабільність свого статку, а також тих, хто чекає його погіршення (на 4%). Протягом червня розподіл відповідних оцінок залишався практично незмінним. За підсумками останньої хвилі моніторингу можна констатувати, що на кінець червня час переважна більшість українців (62%) очікували погіршення матеріального становища своїх сімей найближчим часом, близько третини (34%) вважали, що рівень їх достатку не зміниться, і лише 1% населення країни сподівався, що незабаром їхнє матеріальне становище більшою чи меншою мірою покращиться. Слід відзначити й ту обставину, що за час карантину помітно знизилася невизначеність громадської думки з даного питання: якщо на початку карантину 13% респондентів було важко спрогнозувати свою точку зору з даного питання, то на кінець червня їх частка скоротилася до 2%.

На сьогоднішній день оцінка українцями можливих змін їхнього матеріального становища у найближчій перспективі залежить від статі, віку та типу населеного пункту, в якому вони мешкають. Відмінності в позиціях чоловіків і жінок полягають у тому, що перші частіше, ніж другі схильні сподіватися на поліпшення матеріального достатку (відповідно 20% проти 14%), а другі значимо частіше очікують погіршення рівня свого добробуту (відповідно, 24 % проти 18%). У віковому розрізі ці відмінності виявляються в тому, що найбільш високий рівень очікувань поліпшення матеріального достатку був зафіксований серед молоді, та зі збільшенням віку респондентів цей показник мав тенденцію до зниження (30% — серед молоді, 18% — серед осіб середнього віку, 10% — серед старших). У той же час негативні прогнози значуще частіше зустрічаються серед представників старшої вікової категорії та середнього віку (відповідно 25% і 21%), ніж серед молоді (11%). У територіальному плані жителі звичайних міст частіше сподіваються на поліпшення свого матеріального становища та рідше вважають, що воно не зміниться (відповідно 21% і 43%), ніж це роблять сільські жителі (відповідно 12% і 54%).

 PDF-версія:

Rubicon2.0.4_RB_Report_20200626_9_ua

*Опитування проводилося у період з 19 по 24 червня 2020 року. Всього опитано 1009 респондентів у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 3,7%.

Назад