Стрес в житті українців

Уперше поняття «стрес» ввів у практику канадський фізіолог Ганс Сельє у 1936 році. Сьогодні цей термін міцно увійшов до нашого ужитку. Гострий стрес є реакцією організму у відповідь на подію, в результаті якої він втратив психологічну рівновагу. Приміром, конфлікт із начальником або сварка з близькими. Життя людини повне стресів. Сотні, а може й тисячі всіляких проблем буквально оточують нас на кожному кроці. Присутність у житті постійного значного фізичного або морального навантаження, як, приміром, безуспішний пошук роботи або конфлікти в сім’ї, призводить до розвитку хронічного стресу.

Як показують результати січневого соціологічного опитування*, найчастіше джерелами стресових ситуацій в житті українців є особисте життя / сім’я (29%) і загальна ситуація в країні / регіоні (26%). Меншою мірою стрес-генеруючою сферою життя є професійна діяльність / робота (16%), а найрідше стреси викликають стосунки із сусідами / оточуючими (5%). Слід зазначити, що приблизно кожен сьомий житель країни (15%) жодну із сторін свого життя не вважає переважаючим джерелом стресових ситуацій і це на 6% менше, ніж у травні 2018 р.

Як для чоловіків, так і для жінок, загальна ситуація в країні є джерелом стресів приблизно однаковою мірою. Тоді як особисте життя / сім’я частіше продукує стреси у жінок, а професійна діяльність / робота – у чоловіків. Залежно від віку респондентів слід зазначити, що тих, хто не вважає жодну сторону життя джерелом стресів найбільше серед молоді до 30 років. Серед українців старшої вікової категорії «за 60-т». більше, ніж у інших, основними джерелами стресу є загальна ситуація в країні, але менше всього – професійна діяльність / робота.

Переважна більшість українців (87%) хоча б раз у житті відчули стрес, тоді як 12% вважають, що в їх житті стресів не було.

Що дещо більше тих, хто відчували стрес, серед жінок, ніж серед чоловіків. Серед молоді до 30 років тих, хто відчували стрес, помітно менше, ніж серед представників інших вікових груп. Залежно від регіону проживання більш, ніж в інших регіонах, стрес відчували жителі Західної України.

Якщо говорити про частоту стресів, пережитих за останні 12 місяців, то у 46% українців стресові ситуації відбуваються не рідше разу на місяць, у кожного п’ятого (21%) – не рідше разу на тиждень, а у кожного десятого (11%) – постійно, тобто – щодня. Лише 13% жителів України не побували за останній рік у стресовій ситуації.

Стресові ситуації українців (що відчували за останній рік стрес) найчастіше (у 52% випадків) були викликані конфліктами, відповідно, у сім’ї – 30% і на роботі – 22%, а також негативним інформаційним середовищем (27%), різким зниженням доходів / втратою коштів для існування (25%%) і бойовими діями / війною (20%). Істотну за частотою згадуваності групу стресоутворюючих чинників складають травми / хвороби і операції свої (15%) або когось з близьких (11%), відсутність віри у свої сили і почуття безпорадності (13%), а також смерть когось із близьких (9%).

Для різних категорій населення притаманні свої особливості у причинах виникнення стресових ситуацій за останні 12 місяців. Зокрема, стрес у чоловіків виникав частіше внаслідок конфліктів на роботі і різкого зниження доходів, а у жінок – внаслідок конфліктів у сім’ї. Залежно від віку різке зниження доходів і втрата коштів для існування частіше викликали стресові ситуації серед українців у віці від 50 років, конфлікти на роботі – у українців у віці 30-60 років. Негативне інформаційне середовище найменше є причиною стресу молоді, а найчастіше у жителів країни старших 40 років. У сільських жителів частіше, ніж у міських, стреси викликані різким зниженням доходів. Також зниження доходів виявилося найбільш стресоутворюючим чинником для жителів південних областей.

Більш детальні результати опитування у презентації нижче.

*Опитування проводилося у період з 24 січня по 2 лютого 2020 року. Опитано 1804 респонденти у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту і регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, і м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.

Назад