Ставлення українців до подовження карантину

Карантин в Україні було запроваджено з 12 березня 2020 р. Спочатку датою завершення карантину було визначено 3 квітня, але вже 25 березня, зважаючи на динаміку захворюваності коронавірусом, Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації по всій території України терміном на 30 днів, до 24 квітня, продовживши таким чином карантин, а з 6 квітня в Україні було введено нові обмежувальні карантинні заходи: заборона на відвідування парків та зон відпочинку, у громадських місцях – обов’язкове носіння масок, особам, старшим 60 років рекомендують залишатися вдома. Після великодніх свят, 22 квітня, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про подовження карантину до 12 травня. Останнє рішення пояснювалося припущенням, що пік захворюваності в Україні очікується на 3-8 травня.

Тим часом карантин позначається на соціально-економічних показниках: наслідки карантину в Україні відчули на собі щонайменше 3,5 мільйона працівників зайнятих на малих підприємствах та закладах освіти. Карантин та пов’язані з ним обмеження також наклали відбиток і на споживчу поведінку українців. Поки що ситуація залишається не настільки загрозливою для металургів та сільського господарства. Карантин негативно впливає не лише на добробут, а й на самопочуття українців: з початку карантину в жителів країни присутні ознаки депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Також серед тих, хто працює у віддаленому режимі рівень тривоги і паніки вище, ніж у тих, хто ходить на роботу.

На другий місяць карантину почастішали сумніви у його доцільності і навіть поодинокі випадки протестів проти нього. Представники центральної і місцевих влад останнім часом роблять все більше заяв про розробку плану виходу країни із карантину. Щоправда вони досить суперечливі, зважаючи на непередбачуваність ситуації із поширенням інфекції.

Як показують результати CATI-опитування*, третина українців (34%) вважають, що все найгірше, що пов’язано з епідемією коронавірусу та кризою через нього, скоріше ще попереду, а ще чверть (25%) переконані, що найгірше попереду. Кожен десятий (11%) опитаний вважає, що Україна саме зараз знаходиться у найгіршому періоді кризи. Оптимістів же – меншість: 13% українців вважають, що найгірше скоріш позаду і лише 4% у цьому переконані.

Серед чоловіків і жінок приблизно рівні частки оптимістів та тих, хто вважає, що Україна знаходиться на піку кризи. Помірних песимістів більше серед жінок, а відвертих песимістів – серед чоловіків. У всіх вікових групах приблизно рівна кількість відвертих оптимістів та тих, хто вважає, що зараз найгірший період кризи пов’язаної із коронавірусом. Число помірних оптимістів зі збільшенням віку опитаних дещо скорочується. Помірних песимістів найбільше серед українців у віці 30-49 років, але у цій віковій групі найменше відвертих оптимістів. У залежності від регіону найбільше помірних оптимістів і найменше помірних песимістів відзначається на Півдні України.

Відповідне до таких настроїв і ставлення українців до урядового рішення про подовження карантину до 12 травня: 57% опитаних підтримують його цілковито, а ще 19% – скоріше підтримують. Відповідно проти такого рішення меншість жителів України: 14% цілковито не підтримують продовження карантину, а ще 7% – його скоріш не підтримують.

Відвертих прихильників продовження карантину до 12 травня більше серед жінок, аніж серед чоловіків. Також їх число зростає із збільшенням віку опитаних. З віком стає менше як помірних прихильників, так і помірних противників продовження карантину. Слід відзначити, що найбільше помірних противників продовження карантину у середній віковій групі. У регіональному розрізі найбільше твердих прихильників продовження карантину на Заході України, а найменше – на Півдні. Відвертих противників продовження карантину порівняно більше на Сході України.

Втім, попри все частіші заяви про вихід із карантину, урядовці і медики припускають, що за несприятливого розвитку ситуації карантин може бути продовжений і після 12 травня, або принаймні значна частина обмежень після цієї дати залишиться. Ставлення українців до імовірного продовження карантину після 12 травня не таке однозначне: хоча більшість до цього готові (28% цілком і 24% скоріше), але значна частка й тих, хто більше не готовий перебувати на карантині – 29% категорично і ще 13% скоріше не готові.

Відмінності у готовності / не готовності до продовження карантину після 12 травня залежить від статі і віку. Серед жінок і серед чоловіків рівні частки тих, хто категорично готовий або категорично не готовий до такого розвитку подій, але серед чоловіків більше тих, хто скоріш готовий, а серед жінок – хто скоріш не готовий до продовження карантину після 12 травня. У всіх вікових групах приблизно рівна кількість не готових до продовження карантину. Помірно готових до такого варіанту розвитку подій дещо більше у малих і середніх містах та селах, тоді як найменше – у обласних центрах.

Отже, питання про дату зняття карантину, зважаючи на наявність списку умов, які такий крок уможливлюють, залишається відкритим. Як показують результати опитування, близько третини українців (29%) вважають оптимальним зняття карантину не раніше, ніж через 2 тижні після того, як не буде жодного нового випадку зараження. Кожен п’ятий респондент (20%) вважає за доцільне зняття карантину вже зараз, але з можливістю при необхідності ізолювати населення груп ризику, а інші повинні повернутися до роботи. 18% українців вважають, що карантин треба знімати, коли щоденно будуть виявляти лише декілька випадків зараження, і приблизно стільки ж (17%), коли навантаження на систему охорони здоров’я дещо зменшиться – через час після піку епідемії. Чекати на появу вакцини і лише тоді знімати карантин вважають за доцільне лише 4% жителів України, тоді як майже стільки ж (3%) навпаки дотримуються думки, що карантин треба завершувати прямо зараз і для всіх.

Найбільш помітна демографічна відмінність у ставленні до того, коли слід знімати карантин, простежується між чоловіками і жінками: серед жінок значно більше, ніж серед чоловіків, прихильників зняття карантину не раніше, ніж через 2 тижні після того, як не буде жодного нового випадку зараження.

Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися у презентації нижче:

* Опитування проводилося у період з 28 березня по 24 квітня 2020 року. Всього опитано 5620 респондентів у віці від 18 років і старше (1400 за І хвилю 28 березня – 3 квітня; 1410 за ІІ хвилю 4-10 квітня; 1410 за ІІІ хвилю 11-17 квітня та 1400 за IV хвилю 18-24 квітня). Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 3,5%.

Назад