Оцінка українцями матеріального становища

Інформація про те, як населення оцінює своє поточне матеріальне становище і як ставиться до тенденцій його розвитку, цікава не тільки сама по собі, але і в якості своєрідного індикатора, що характеризує, певною мірою, загальний стан всієї суспільної системи. Адже добре відомо, що суспільство, в якому населення позитивно оцінює своє матеріальне становище, має великий запас міцності і сприятливі перспективи для стабільного розвитку. І навпаки зростання невдоволення населення своїм матеріальним становищем нерідко ставало тригером різкого зростання соціальної напруженості, загострення соціальних конфліктів, соціальних вибухів і інших суспільних катаклізмів.

Як показують результати березневого соціологічного опитування* та частина українців, які вважають матеріальне становище своєї сім’ї більш-менш добрим, перебуває в явній меншості (7%). Основна ж маса населення або оцінює свій достаток як середній (51%), або вважає його в цілому поганим (40%). Таким чином, в цілому по країні питома вага негативно оцінюючих матеріальне становище своїх сімей істотно перевищує частку тих, хто сприймає його позитивно (40% проти 7%).

Найчастіше матеріальний достаток своїх сімей негативно оцінювали особи у віці від 60 років і старше (58%), а також особи з середнім та більш низьким рівнем освіти (50%). А по мірі зниження віку і зростання рівня освіти респондентів питома вага негативних оцінок зменшується. Наприклад, у молоді (до 35-ти років) частка тих, хто негативно сприймає матеріальний достаток своєї родини, склала 24%, а серед тих, хто має вищу освіту — 30%.

Якщо отримані оцінки розглядати крізь призму роду діяльності респондентів, то ті, хто негативно оцінює достаток своїх сімей, найчастіше зустрічалися серед незайнятого населення — пенсіонерів та безробітних (57%), а найрідше — серед учнівської молоді, «заробітчан» і жінок, що перебувають у декретній відпустці (15%).

Негативне сприйняття матеріального становища своїх сімей дещо більшою мірою притаманне для сільських жителів (43%) та жителів звичайних міст (41%), ніж для тих, хто проживає в обласних центрах (35%).

У регіональному плані негативні оцінки з даного питання найчастіше надходили від населення Центрального (45%) і Східного (42%) регіонів, а найрідше —- від жителів Західної України (33%).

За період з 2007 року співвідношення позитивних і негативних оцінок неодноразово коливалися, але незмінним залишалося те, що завжди переважали негативні оцінки.

Складна соціально-економічна ситуація в країні, посилена карантинними заходами проти коронавіруса, загрожує багатьом українцям імовірністю втратити наявні у них сьогодні джерела отримання доходу. Результати опитування показують, що на сьогоднішній день приблизно семеро з десяти українців (70%) мають певні заощадження.

Частка українців, які не мають заощаджень, останнім часом відчувала помітні коливання. Якщо у вересні 2019 р. вона включала в себе близько третини дорослого населення (35% опитаних), то у кінці травня минулого року, перед завершенням «жорсткого» етапу карантинних заходів, вона охоплювала майже половину наших співвітчизників (48%), а в даний час знову знизилася приблизно до того ж рівня, який був зафіксований в вересні 2019 р. (30%).

Наявність заощаджень має певні соціально-демографічні особливості:

– Серед молоді та осіб середнього віку питома вага тих, хто має заощадження, виявилася вищою (відповідно, 78% та 74%), ніж серед літніх людей (55%).

– Чим нижчий рівень освіти опитаних, тим менша серед них питома вага володарів фінансової подушки безпеки: серед тих, хто мають вищу освіту він становить 78%, а серед тих, хто мають середню освіту і нижче — 60%.

– Серед різних груп зайнятого населення частка власників заощаджень істотно вища, ніж серед незайнятих (79% проти 56%).

– Серед жителів обласних центрів власники заощаджень зустрічаються частіше, ніж серед жителів сіл (75% проти 67%).

– У регіональному розрізі особи із заощадженнями найчастіше зустрічалися серед жителів Західної України (80%).

Сама по собі наявність заощаджень, відкладених українцями в очікуванні важких часів, ще нічого не говорить про те, яким є страхувальний потенціал цих заощаджень. Більш інформативними в цьому плані є оцінки респондентів щодо того, на який час їм вистачить накопичених заощаджень в разі втрати наявних сьогодні джерел доходу. Такі оцінки були отримані від 85% власників заощаджень або від 60% всіх опитаних. Відповідно до них у даний час одній середньостатистичній сім’ї, що має заощадження, їх могло б вистачити на приблизно 2,7 місяця. Слід, однак, мати на увазі, що отримані оцінки мають досить великий розкид: 10% опитаних оцінили розміри своїх заощаджень так, що змогли б користуватися ними не більше 2 тижнів. У той же час 10% сімей, що дали найвищі оцінки своєму фінансовому потенціалу, могли б користуватися накопиченим протягом приблизно 5,5 місяців.

Найбільш високі середні значення оцінок можливої ​​тривалості проживання на наявних заощадженнях були отримані в наступних групах населення: молодь (3,0 місяці), особи з вищою освітою (3,2 місяці), особи з високим рівнем достатку (7,2 місяці), жителі сільської місцевості (3,4 місяці) і жителі Західної України (3,3 місяці).

Ще однією стратегією виживання українців в сучасних умовах є економія витрат на різні статті сімейного бюджету. Сьогодні українці найчастіше економлять на таких статтях витрат, як відпочинок та відпустка (51%), одяг і взуття (50%), продукти харчування (44%), дозвілля та розваги (41%), лікування та медикаменти (30%), а також покупка великої побутової техніки (30%).

Результати опитування дозволяють відзначити деякі статті економії, до яких найчастіше вдаються представники якихось певних груп населення. Наприклад, особи в працездатному віці (до 60-ти років) частіше згадують про те, що вони почали економити на відпустці (в середньому 55%), а також на дозвіллі і розвагах (в середньому 44%); особи пенсійного віку — про економію на продуктах харчування (60%), на лікуванні та медикаментах (50%), на комунальних витратах (37%). Особи з середньою спеціальною і більш низьким рівнем освіти в своїх відповідях частіше згадують про економію на одязі та взутті (в середньому 55%), на продуктах харчування (в середньому 50%), на лікуванні та медикаментах (в середньому 37%), а також на комунальних витратах (в середньому 35%). На відміну від них особи з вищою освітою частіше згадують про економію на придбанні великої побутової техніки (35%), нерухомості (32%) та предметів розкоші (28%).

За останні два роки (з січня 2019 г.) українці стали частіше заощаджувати на відпочинку та відпустці (51% проти 47%), на дозвіллі і розвагах (41% проти 36%), а також на предметах розкоші (23% проти 18%). З іншого боку, сьогодні рідше згадуються такі статті економії, як комунальні витрати (28% проти 37%), освіта (7% проти 12%), зв’язок (14% проти 17%), дрібна побутова техніка (26% проти 29%) і ряд інших.

 PDF-версія:

Оцінка_матеріального_становища_березень_2021_укр

*Опитування проводилося у період з 4 по 14 березня 2021 року. Опитаний 1801 респондент у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту і регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, і м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.

Назад