Наслідки карантину: економічна криза в Україні

Пандемія коронавірусу COVID-19 стала першою глобальною кризою ХХІ століття. Безпрецедентний світовий режим карантину, що тривав понад 2 місяці призвів до таких самих безпрецедентних економічних наслідків. Нова економічна криза, настання якої прогнозує Міжнародний валютний фонд, може стати найбільшою і найпотужнішою із часів Великої депресії 1930-х років. При цьому її тривалість і ймовірні наслідки поки майже неможливо спрогнозувати, оскільки пандемія коронавирусу все ще триває. Індикатором стану економіки є рівень і динаміка ВВП. Так само як температура тіла для людського організму. Але якщо про негаразди зі здоров’ям людини свідчить зростання температури, то про нездужання економіки свідчить падіння ВВП. За цією аналогією зараз світова економіка перебуває у стані лихоманки і «хвороба» поступово вражає все нові і нові «органи» – галузі економіки як у всьому світі, так і у окремих країнах. Як різниться вразливість до коронавірусу у різних людей, так само різниться вразливість різних національних економік до економічних наслідків пандемії COVID-19.

Як показують результати CATI-опитування*, 70% українців переконані у тому, що внаслідок пандемії коронавірусу в Україні можлива економічна криза. Протилежної точки зору дотримується лише 4% опитаних, а ще 26% – не можуть дати певну відповідь на таке питання. Третина українців (31%), вважають, що криза триватиме понад рік; на думку кожного тринадцятого (8%) – до 3-х місяців, кожного восьмого (по 12%) три-шість або 9-12 місяців; 6% опитаних вважають, що криза в Україні триватиме шість-дев’ять місяців.

Більш песимістично стосовно ймовірності економічної кризи в Україні внаслідок пандемії коронавірусу налаштовані жінки. Зокрема, серед жінок помітно більше, ніж серед чоловіків, тих, хто вважає, що криза триватиме понад рік. Також загальне визнання невідворотності економічної кризи внаслідок коронавірусу тим вище, чим молодші респонденти. При цьому тривалість кризи понад рік більше за інших припускають представники середньої вікової категорії (30-49 років). У залежності від типу населеного пункту більш песимістичні настрої щодо перспективи економічної кризи у жителів обласних центрів, а у залежності від регіону проживання – менш песимістичні за інших жителі Західної України.

На думку українців, найбільше негативні наслідки карантину відчують такі галузі української економіки, як туризм (24%), сфера обслуговування (20%), сільське господарство і транспорт (по 16%), легка промисловість (14%). Кожен десятий опитаний (по11%) вважає, що найбільш вразливими будуть металургія, машинобудування і харчова промисловість, по 8% – енергетика і обробна промисловість, 6% – хімічна промисловість та фармацевтика і 5% – зв’язок. При цьому майже половина опитаних (49%) вважають, що постраждають усі галузі економіки.

Серед чоловіків дещо більше, ніж серед жінок, тих, хто вважає найуразливішою галуззю економіки туризм, а жінки більше за чоловіків схильні вважати уразливими до наслідків карантину усі галузі економіки. Також вразливими усі галузі економіки більше схильні вважати представники старшої вікової категорії. Залежно від типу населеного пункту більш песимістично наслідки карантину для галузей української економіки розглядають жителі обласних центрів (особливо це стосується туризму, сфери обслуговування, транспорту, легкої промисловості). Залежно від регіону проживання слід відзначити, що на негативні наслідки карантину для туристичної галузі, сфери обслуговування і транспорту менш за жителів інших регіонів очікують жителі південних областей.

Олексій Ляшенко, кандидат історичних наук, аналітик Research & Branding Group

 PDF-версія:

Omnibus RB_Economkryza_2020_04__3-17_ua

* Опитування проводилося у період з 3 по 17 квітня 2020 року. Всього опитано 2568 респондентів у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 1,9%.

Назад