Карантин – НЕ назавжди. Посткарантинні настрої українців

Глобальна пандемія коронавірусу COVID-19 поставила перед людством багато питань, осмислення яких потребуватиме зусиль і часу й після того, коли гостра фаза пов’язаних з ним небезпек мине. Наразі у центрі уваги знаходяться проблеми подолання коронавірусу і збереження здоров’я людей. Також все більш актуалізуються питання пов’язані із подоланням економічних наслідків глобальної паузи, на яку світ поставив коронавірус. На думку частини експертів економічна криза може бути навіть страшнішою за саму пандемію. Поки що менше уваги приділяється психічному стану людства внаслідок пандемії і всіх обмежень, що з нею пов’язані. Проте внутрішнє життя кожної людини на карантині не зупиняється, а усвідомлення цінності простих речей звичного життя – зростає.

Як показують результати CATI-опитування*, домінуючими відчуттями українців на четвертому тижні карантину є надія (40%) та тривога (32%). При цьому варто відзначити, що надія має стійку тенденцію до зростання, а тривога – до спадання. Також чверть українців (25%) стабільно відчувають оптимізм. Страх, розчарування і розгубленість на четвертому тижні карантину відчувають відповідно 16%, 18% і 12% респондентів. При цьому кількість перших має певну тенденцію до зменшення, других – до зростання, а чисельність третіх – стабільна. Слід відзначити й число тих українців, які відчувають упевненість у нинішній ситуації – їх на четвертому тижні карантину 9%, що майже вдвічі більше, ніж на його початку.

Мабуть не буде перебільшенням твердження про те, що чим довше триває карантин, тим сильніше люди хочуть повернення до звичайного життя. І як показують результати опитування найбільше після карантину кожен другий українець хоче зустрітися із родичами (51%). Кожен третій після скасування карантину хотів би насамперед зібратися з друзями (36%) та вибратися на природу (34%), по 28% хотіли б вийти на роботу та відновити регулярні прогулянки на повітрі, а ще 24% – відвідати перукарню / салон краси. Майже кожен п’ятий (18%) першою справою після карантину хоче поїхати у подорож, а кожен десятий – зайнявся б спортом (12%), пішов би у кіно / театр / музей / на виставку (11%), на шопінг (11%), у кафе / бар / ресторан (11%), торгово-розважальний центр (10%).

Посткарантинні пріоритети українців мають певні соціально-демографічні особливості. Так, жінки помітно більше за чоловіків прагнуть зустрітися із родичами, а також відновити регулярні прогулянки та відвідати перукарню / салон краси, тоді як чоловіки трохи більше хочуть зібратися із друзями, вийти на роботу та зайнятися спортом. Також бажання зустрітися з родичами із віком опитаних зростає, тоді як бажання зібратися із друзями, вибратися на природу, вийти на роботу, відновити прогулянки на повітрі – навпаки – з віком менше. Помітно менше бажання зустрітися після карантину із родичами у жителів обласних центрів, ніж у мешканців інших населених пунктів, тоді як у сільській місцевості значно менше бажаючих у першу чергу вибратися на природу, відновити прогулянки на повітрі, відвідати перукарню / салон краси, поїхати у подорож, зайнятися спортом.

Втім, думки українців щодо того, чи зазнає змін звичне життя після карантину розбігаються. За чотири тижні карантину кожен десятий респондент (10%) упевнений, що життя зміниться повністю і вже не буде таким, як раніше. Втішає те, що їх число є стабільним. Третина ж (34%) вважають що життя скоріш зміниться, але не кардинально, і від початку карантину їх стало трохи більше. Так само третина українців (34%) переконані, що життя після карантину ніяк не зміниться і їх чисельність має стійку тенденцію до зростання. Ще 13% опитаних вважають, що життя після карантину скоріш не зміниться. Не мають уявлення як зміниться життя після карантину 8% українців, і їх число за чотири тижні карантину скоротилося вдвічі.

Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися у презентації нижче:

* Опитування проводилося у період з 28 березня по 17 квітня 2020 року. Всього опитано 2810 респондентів у віці від 18 років і старше (1400 за першу хвилю 28 березня – 3 квітня і 1410 за другу хвилю 4-10 квітня та 1410 за третю хвилю 11-17 квітня). Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 3,5%.

Назад