Емоції українців під впливом COVID-19

Кожна людина в процесі щоденного буття переживає безліч емоцій. Точніше, емоції фіксують наше суб’єктивне ставлення до навколишнього та внутрішнього світів, демонструють ставлення до ситуації в цілому. Тож, фіксування емоційних проявів у певний проміжок часу дає можливість зрозуміти рефлексію суспільства на окремі події, заходи та діяльність суспільно значущих осіб.
Компанія Research & Branding Group із початком карантинних заходів у країні розпочала проект Rubicon, який, завдяки своєму ролінговому формату дозволяє не лише фіксувати зміни в настроях та емоціях, а й порівнювати їх у динаміці з урахуванням соціально-політичних чинників.
Отже, розглядаючи дані за період з березня по червень 2020 року*, можна побачити, що емоції, які переживали українці, в більшості випадків змінювалися доволі динамічно.

Так, якщо розглядати топ-6 найбільш згадуваних емоцій та почуттів (надія, тривога, оптимізм, розчарування, страх та розгубленість), то можна виділити наступні тренди:
– найменш динамічно змінювався оптимізм: якщо в кінці березня був зафіксований рівень в 22%, то в червні, після незначних змін, маємо 20% оптимістичних настроїв;
– найбільш динамічно змінювалася тривога: від початку карантину відчуття тривоги знизилося на 21%. Що цікаво, різке падіння рівня тривоги було зафіксовано в першій хвилі після послаблення карантину: з 31% до 17%. За даними червня показник лишився незмінним;
– доволі показовим є відчуття надії, яке протягом чотирьох місяців продемонструвало як зростання, так і різке падіння. Що цікаво, під час карантину перші три хвилі фіксували поступове зростання цього показника. Четверта “карантинна хвиля” та дві хвилі “послабленого режиму” демонструють падіння рівня надії навіть нижче показника, зафіксованого в першій хвилі проекту – до рівня 26% (для порівняння, в кінці березня-на початку квітня надію вказували 32% українців). Тобто на сьогодні маємо найнижчий показник за весь період Rubicon;
– разом із тим, у порівнянні “карантинних” та “послабленокарантинних” хвиль було зафіксоване зростання показника розчарування, що в цілому має пояснення в контексті падіння надії. Наразі про відчуття розчарування повідомили 22% українців;
– від початку проекту Rubicon особливо прискіпливо відслідковувалася емоція страху та динаміка її змін в емоційному фоні українців на всіх етапах життя в умовах епідемії. Так, від початку карантину страх упевнено зменшувався в емоційній карті, лише після послаблення карантину, в червневій хвилі зафіксовано несуттєве його зростання. Так, за результатами останньої хвилі страх зазначили 8% українців (для порівняння, в першій хвилі – 20%). Таку ж тенденцію до зниження демонстрував й показник розгубленості: з 13% на початку до 9% в червні.

Що стосується групи емоцій та відчуттів, які за кількісними характеристиками віднесені до другої групи, то тут тенденції наступні:
– упевненість серед українців змінювалася нерівномірно. Найвищий показник було зафіксовано в першій “послабленокарантинній хвилі” – 11%. Наразі в червні маємо 10% упевненості в емоційній карті порівняно з 5% на кінець березня – початок квітня;
– інтерес прокинувся в українців з початком послаблення карантину, але зараз цей показник практично на карантинному рівні – 5%;
– суттєво зросла радість із запровадженням послаблення карантину: з 2% у карантинні часи до 9% після запровадження послаблення та 8% в червні.

Додатково з цікавих відмінностей за групами:
– Гендерні особливості: жінки практично удвічі тривожніші аніж чоловіки (21% та 12% відповідно), а також у 4 рази частіше зізнаються у відчутті інтересу до того, що відбувається. Разом із тим, жінки частіше відчувають надію в порівнянні із чоловіками (31% та 23% відповідно).
– Вікові групи: розчарування набагато частіше відчувають вікові категорії 18-29 та 30-49 років, аніж група 50+. Так само ця група суттєво рідше відзначає відчуття розгубленості.

Емоції та почуття людини відіграють суттєву роль у розумінні тих чи інших предметів та явищ. Тому продовжуємо досліджувати емоційний стан українців, складати відповідну емоційну карту країни в динаміці, пояснювати сприйняття різноманітних факторів через призму емоційного стану в певний проміжок часу.

Анна Головицька
політичний консультант R&B Group

 PDF-версія:

Rubicon2.0.4_RB_Report_20200626_7_ua

*Опитування проводилося в періоди:
– хвиля 27 березня – 3 квітня 2020 р .: 1399 респондентів
– хвиля 4 квітня – 10 квітня 2020 р .: 1409 респондентів
– хвиля 11 квітня – 17 квітня 2020 р .: 1409 респондентів
– хвиля 18 квітня – 25 квітень 2020 р .: 1408 респондентів
– хвиля 27 травня – 2 червня 2020 р ..: 1005 респондентів
– хвиля 3 червня – 8 червня 2020 р .: 1010 респондентів
Опитувалися респонденти віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 3,5% – 3,7% у залежності від хвилі дослідження.

Назад