Довіра українців до валют

У вересні 2020 р. українській гривні виповнилося 24 роки: саме 2-16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, в результаті якої замість купоно-карбованців в обіг було введено повноцінну національну валюту України – гривню та її соту частку – копійку. З того часу декілька разів змінювався дизайн гривні та з’явилися її нові номінали. Протягом 2018-2020 років в обіг були введені монети номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень, які поступово заміняють банкноти відповідних номіналів. 25 жовтня 2019 року в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень. Останнє реформування гривні відбулося у жовтні 2020 р., коли з обігу були вилучені монети в 25 копійок, а роком раніше з обігу були виведені монети в 1, 2 та 5 копійок.

Долар США є значно старішим за гривню – йому виповнилося 228 років. Європейська валюта, євро, навпаки – молодша за гривню. Хоча історія її появи тривала понад півстоліття – євро у вигляді банкнот і монет з’явилося лише у 2002 році. Саме долар і євро є одними з основних світових резервних валют: виконують функцію резервного засобу, слугують засобом визначення валютного курсу у різних країнах.

Як показують результати жовтневого опитування*, в Україні валютою, яка користується найбільшою довірою громадян, є долар США – саме цю валюту більша частина українців (42%) вважає найбільш вигідним і безпечним варіантом зберігання грошових заощаджень. У цій якості євро поступається долару вдвічі – цій валюті надають перевагу 21% українців. Що ж стосується рідної гривні, то їй, як способу збереження накопичень зараз віддали б перевагу лише 6% жителів України. При цьому 14% опитаних не вважають жодну валюту вигідним способом збереження заощаджень, а ще 16% – не визначилися.

Слід зауважити, що довіра до гривні у жовтні 2020 р. стала найнижчою за останні 12 років, а порівняно із минулим роком скоротилася удвічі. Натомість долар порівняно із минулим роком збільшив довіру серед українців, а євро зберегло минулорічний рівень довіри.

Порівняно нижчий рівень довіри до долара і євро спостерігається серед українців найстаршої вікової групи та серед мешканців східного і південного регіонів України, а довіра до гривні є найменшою у центральних областях.

На довіру населення до валют суттєво впливають їхні курсові коливання. Думки українців відносно обгрунтованості поточного курсу гривні розділилися: 29% опитаних вважають курс гривні по відношенню до долара і євро заниженим (16% суттєво, а 13% – незначною мірою). Майже стільки українців (27%) вважають курс гривні відносно американської і європейської валют завищеним (17% суттєво, а 11% – незначною мірою). Відповідним до реалій валютного ринку курс гривні вважає 16% жителів України. Втім, значна частина опитаних (27%) – у даному питанні не визначилися.

Порівняно із минулим роком збільшилося число тих, хто вважає курс гривні завищеним – на 12% побільшало тих, хто вважає переоціненість гривні значною і на 3% –незначною. Натомість число тих, хто вважає гривню трохи недооціненою на 4% зменшилося. Зменшилося  (на 7%) і число тих, хто вважає поточний курс гривні обгрунтованим.

Найчастіше значно заниженим курс гривні вважають «сорокарічні» українці, жителі міст (крім обласних центрів) та мешканці Сходу України. Натомість значно завищеним його найчастіше вважають жителі обласних центрів та мешканці Півдня України.

Наразі відносна більшість українців (39%) очікують на зростання курсу гривні у найближчі півроку. Протилежні очікування мають 14% опитаних. Кожен четвертий (24%) вважає, що курс гривні залишиться на нинішньому рівні і майже стільки ж респондентів (23%) – не визначилися.

Порівняно із минулим роком очікування зміцнення гривні зросли на 8%, тоді як число тих, хто не очікує різких коливань зменшилося на 6%.

Найбільше оптимістів, які очікують зміцнення гривні, серед жителів обласних центрів, а найменше – серед жителів східних областей.

Олексій Ляшенко, кандидат історичних наук, аналітик Research & Branding Group

 PDF-версія:

Довіра валютам_2020_жовтень_2020_укр

*Опитування проводилося у період з 8 по 18 жовтня 2020 року. Всього опитано 1801 респондент у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.

Назад