Емоційна складова карантинних обмежень: динаміка змін

Досліджуючи емоційну складову карантинного життя українців, ми можемо побачити суттєві зміни настроїв. Так, на самому початку введення обмежень та карантинній ізоляції українці відчували переважно (за даними першої хвилі Rubicon R&B Group) доволі контрастні емоції, а саме: тривогу – 38% та водночас надію – 32%, оптимізм – 22% та страх – 20%. Але цей період був пов’язаний ще з суттєвими обмеженнями щодо спілкування, вільного пересування та роботи. Українці, перебуваючи вдома, намагалися заповнити наявний вакуум відсутності особистих контактів різноманітними інформаційними продуктами, яких на просторах інтернету та телебачення вистачало. Найбільш топовими темами, окрім власне самої статистики covid-19, були взаємодопомога та взаємопідтримка, популяризація ідей захисту «груп ризику», створення образу українця – супергероя, який і дійсно може врятувати якщо не світ, то принаймні свою країну, сидячи вдома. Численні флешмоби та челенджі стосовно приналежності до тих, хто #працюю_вдома та #не_шастай, #рятую_світ_на_дивані мали успіх у населення, наляканого світовою статистикою та наслідками. Інформаційний шум, слабкий сигнал достовірності та відсутність перспектив формували саме такі, контрастні та глибокі емоції та почуття.

При порівнянні з даними дослідження, проведеного наприкінці квітня, можна побачити, що з часом негативні емоції та почуття поступово змінювалися позитивними. Резонно припустити, що українці в деякій мірі призвичаїлись до нових умов життя: використання засобів особистого захисту стало нормою, covid-19 став умовою, з якою необхідно рахуватися та приймати. В цей час в інформаційному просторі значно активізувалися теми посткарантинного майбутнього та невідворотних змін. Умовно надихаючі матеріали про зміни, які відкрили нові можливості, історії успіху (навіть найпростішого) окремих людей формували відповідний емоційний фон піднесеності, віри у власні сили. Разом із цим, підтримка медиків, робота яких актуалізувалася із зростанням кількості випадків захворювання, формували інформаційний порядок денний. Повертаючись до даних R&B Group, можна відмітити суттєве зростання надії та оптимізму в цей період (38% та 26% в другій половині квітня відповідно) на фоні зниження тривоги та страху (31% та 13% відповідно). Умовно цей період, відповідно до наших даних, можна охарактеризувати «періодом надії», адже саме цей показник у вказаний проміжок часу був найвищим в порівнянні з іншими періодами Rubicon.

Те, що відбувалося далі з емоціями та почуттями українців, можна охарактеризувати емоційною карантинною втомою. Третій період, який прийнято для порівняння в динаміці, пов’язаний як із формальними послабленнями карантинного режиму, так і з внутрішніми протестними настроями щодо епідеміологічних обмежень. Інформаційний простір формується здебільшого закликами відкрити / відновити роботу / дозволити працювати та поясненнями «перехворіють майже всі» та «все не так критично». Статистичні дані, хоч і відкривають в більшості новинний день, проглядаються скоріше за звичкою, адже планування відбувається в паралельній реальності: із врахуванням обмежень, але з дещо меншим зважанням на ризики. Умовний період, коли «карантин зламався», демонструє суттєве зменшення відчуття надії в українців (найменше в порівнянні з усіма періодами – на рівні 26%), зниження показника оптимізму до 20% (в порівнянні з попереднім, більш піднесеним періодом, різниця складає 6%). Разом із цим, виріс показник розчарування – до 22%. Це відбувається на фоні сталого зменшення відчуття тривоги (на початку червня складає 17%) та страху (8%). Однак, все це відбувається на фоні чималого зростання відчуття радості, яке на сьогоднішній день актуальне для 8% українців (для порівняння, в попередніх періодах цей показник був в межах 1%).

Наразі, питання про те, як будуть змінюватися емоції та почуття українців найближчим часом, не втрачає своєї актуальності. Адже ситуація, яка відбувається зараз в країні та світі, є, в більшій мірі, унікальною. Ми не маємо відпрацьованих механізмів внутрішнього захисту, реагуємо на зміни, особливо загрозливі, емоційно та бурхливо. Тому тема емоцій та почуттів продовжує бути в топі досліджуваних, а наявність даних за попередні періоди дозволить вивчати зміни в динаміці, побачити емоційну рефлексію українців на події національного та світового масштабу.

Анна Головицька,

політичний консультант R&B Group

 

*Опитування проводилося у періоди з 28 березня – 3 квітня 2020 р.(вибірка 1400 респондентів), з 18 – 25 квітня 2020 р. (вибірка 1408 респондентів), та з 3 – 8 червня 2020 р. (вибірка 1010 респондентів). Опитувались респонденти у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м. Севастополь). Метод опитування – CATI-опитування (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) ролінгового формату. Максимальна похибка вибірки не перевищує +/- 3,5% – 3,7% в залежності від хвилі опитування.

Назад