Всеукраїнське ролінгове дослідження «Рубікон»

Проект Rubicon — це віддалене CATI-опитування ролінгового формату. А саме кожен день ми опитуємо однаковий розмір вибіркової сукупності (N=200), репрезентативно статті, віку, населеному пункту та регіону проживання України. Таким чином, ми накопичуємо загальний масив даних, що складається із результативних щоденних масивів. Це дозволяє не тільки отримувати оперативні дані, а і відслідковувати динаміку щоденно або через певний проміжок часу (що особливо актуально у нестандартних умовах розвитку суспільства, а саме це зараз спостерігається в Україні). Таким чином, ми вийшли на щотижневу вибірку у 1400 респондентів та у цьому звіті аналізуємо результати першої хвилі дослідження (першого тижня) у декількох напрямах.

Отже, до вашої уваги результати роботи 28 березня — 3 квітня 2020 р. із вибіркою в 1400 респондентів. Очікувана середня помилка вибірки при довірчій ймовірності 0,95 становить ±3,5%. Надалі при більшому накопиченні вибірки ми будемо оновлювати ці результати.

 

  • На даному етапі розвитку подій переважна більшість українців уважно стежить за подіями, пов’язаними із загрозою епідемії коронавірусу в Україні (95% опитаних), а також за введенням карантинних заходів по всій країні (96%). В цілому українці вважають карантинні заходи необхідними (88%)/

 

  • Сьогодні приблизно троє з кожних чотирьох українців (78%) в тій чи іншій мірі побоюються, що вони самі або їхні близькі можуть захворіти на коронавірус. Найчастіше такі побоювання виникають у жінок, а також у осіб віком від 50 років і старше. Щоб уникнути захворювання, значна частина населення дотримується таких запобіжних заходів, як часте миття рук (80%), носіння маски (78%), без необхідності не виходять з дому (75%), рідше відвідують продуктові магазини (60%) і ряд інших. У найближчі 5 днів приблизно чверть дорослих українців взагалі не збирається виходити з дому, а інші готові зробити це за будь-якої вагомої причини, серед яких найчастіше — поповнення запасів продуктів (49%), поїздки на роботу (24%) або відвідування аптеки ( 11%).

 

  • Більшість населення країни знає про ті чи інші симптоми коронавірусу. Найбільш широковідомими симптомами є висока температура (91%), сухий кашель (75%), важке дихання (43%), біль в горлі (29%) і ломота в тілі (22%). При появі подібних симптомів у себе або у кого-небудь зі своїх близьких українці, як правило, мають намір подзвонити лікарю (66%). Рідше готові викликати «швидку допомогу» (36%), самоізолюватись (28%), викликати лікаря додому (17%).

 

  • Після переходу країни на карантин, викликаний загрозою епідемії коронавірусу, у 90% українців виникли ті чи інші проблеми, пов’язані з цією ситуацією. Найчастіше до числа таких проблем вони відносять турботу про здоров’я близьких (30%) та фінансові труднощі, які пов’язані із втратою джерел доходу (30%). Рідше серед проблем згадуються страх заразитися коронавірусом (17%), тривога через невизначеність поточної ситуації (15%), складнощі самоізоляції (15%), дефіцит деяких товарів (14%) та інші.

 

  • Більшість українців (68% опитаних) перейшли на карантин, не зробивши попередньо ніяких запасів. Ті ж з наших співвітчизників, які встигли їх зробити, найчастіше купували бакалійні вироби (28% опитаних), а рідше — м’ясо та м’ясопродукти (8%), свіжі овочі і фрукти (6%), ліки і вітаміни (3% ), молочні продукти і яйця (3%), а також інші продуктові та побутові товари. За оцінками більшості, що встигли запастися товарами першої необхідності (56% чисельності даної групи), зроблених запасів їм вистачить не більше, ніж на 2 тижні.

 

  • Протягом останнього тижня приблизно 2/3 українців (66%) не відчули дефіциту будь-яких товарів. Ті ж з наших співвітчизників, хто стикався з таким дефіцитом, найчастіше пов’язували його з нестачею масок і респіраторів (15%), дезінфікуючих засобів (11%), ліків і вітамінів (7%), бакалійних виробів (5%) та ряду інших товарів.

 

  • Перехід до режиму карантину поставив значну частину населення країни в складне матеріальне становище. Справа в тому, що майже 40% українців не мають ніяких заощаджень, що дозволили би їм пережити цей період, а ще приблизно третині (32%) накопичених заощаджень може вистачити не більше, ніж на 1 місяць проживання в нинішніх умовах. При цьому, за оцінками опитаних, середньостатистичній українській родині потрібно 277 гривень на один день харчування і 8826 гривень для того, щоб прожити місяць.

 

  • На думку більшості опитаних (60%), через 3 найближчі місяці матеріальне становище їхніх сімей, в більшій чи меншій мірі, погіршиться.

 

  • На даний час українці відчувають суперечливу гаму почуттів. Тривогу (38%), страх (20%), розчарування (16%), і розгубленість (13%), з одного боку, а також надію (32%), оптимізм (22%) і впевненість (5%).

 

  • В умовах карантину українці найчастіше присвячують свій вільний час веденню домашнього господарства (66%), спілкуванню з родиною (36%), перегляду фільмів, серіалів (33%), новин (32%), ТВ (29%), читанню новин, статей (27%). При цьому дистанційно працює тільки 13% опитаних.

 

  • Перебуваючи на карантині, наші співвітчизники досить активно споживають інформацію. У цих умовах основними джерелами отримання інформації для них є центральні канали українського ТБ (66%), українські інтернет-ЗМІ (54%) і соціальні мережі, блоги і форуми (40%), а також родичі, друзі та знайомі (26%) .

 

  • Сьогодні думки українців щодо того, якою буде їхнє життя після карантину, помітно розходяться. Так, 43% з них вважають, що їхнє життя після карантину більш-менш зміниться, а 42% дотримуються протилежної точки зору (тобто все буде приблизно так само, як і раніше)

 

  • Спостерігаючи за розвитком нинішньої ситуації в країні, більшість дорослого населення (57%) схиляється до того, що протягом найближчих 3 місяців вона буде (в більшій чи меншій мірі) погіршуватися. Протилежної точки зору з цього питання дотримується 22% опитаних.

 

  • У нинішніх умовах ставлення населення країни до діючої влади найчастіше характеризується двома протилежними почуттями — недовірою (34%) і підтримкою (34%). Досить неоднозначно складається сьогодні і ставлення до дій влади щодо запобігання епідемії коронавірусу: 50% населення вважають їх більш-менш недостатніми, і 42% — адекватними.

 

  • Переважання позитивних оцінок над негативними спостерігається в оцінках українців щодо діяльності перших посадових осіб держави. При оцінюванні діяльності президента В. Зеленського співвідношення цих оцінок складає 59% / 30%; при оцінюванні прем’єр-міністра Д. Шмигаля — 26% / 20%, та при оцінках спікера ВР Д. Разумкова — 37% / 23%. І зовсім інакше складається співвідношення позитивних і негативних оцінок таких відомих політиків, як А. Аваков (19% / 37%), Ю. Тимошенко (17% / 48%) та П. Порошенко (14% / 57%).

 

  • Що стосується медичних працівників, то сьогодні ставлення до них з боку українців в основному визначається двома почуттями — підтримкою (43%) та повагою (32%). А ось ставлення до готовності вітчизняної системи охорони здоров’я впоратися з епідемією бачиться населенням досить неоднозначно: 44% вважає, що з цим завданням вона в цілому впорається, а 46% дотримуються протилежних поглядів.

 

  • В даний час думки українців щодо того, об’єднує коронавірус людей або роз’єднує їх, досить помітно розділилися: приблизно половина населення (49%) вважає, що в цілому він сприяє об’єднанню, в той час як 36% дотримуються протилежних поглядів.

 

Назад