Громадянська самоідентифікація населення України: спільне та відмінне

В останні десятиліття в Європі розвивався процес конструювання європейської ідентичності і її співвідношення з національно-державною. Але події у Європі часто розвиваються і змінюються з такою швидкістю, що за ними не встигає решта світу. Не встигла більшість європейських країн пристосуватися та слідувати політиці толерантності, рівності, взаємоповаги, яку так активно просували провідні країни Європи, як у Німеччині та Франції, а потім і в інших державах вже заявляють, що політика мультикультурності провалилася. А в цих країнах розгорається праворадикальний рух за збереження національної ідентичності.

Питання самоідентифікації громадян і співвідношення ідентичностей також є надзвичайно актуальним і для України, для її державного будівництва. І в цьому відношенні також важливу роль грають соціологічні дослідження. Уперше в Україні подібні опитування став проводити Інститут соціології НАН України, який з 1992 року у рамках проекту «Українське суспільство. Соціологічний моніторинг» пропонує респондентам відповісти на питання, ким вони себе відчувають в першу чергу: громадянами України, жителями свого регіону(області, групи областей), жителями свого населеного пункту, громадянами колишнього СРСР, європейцями, жителями планети Земля або представниками своєї національності. З 2012 року подібні опитування у рамках проекту Омнібус почала проводити компанія Research & Branding Group.

Протягом 16-17 травня 2019 року у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» пройшла третя Міжнародна науково-практична конференція «Cуспільні процеси, полікультурність, інтернаціоналізація: світовий досвід і перспективи для України», під час якої кандидат історичних наук Олексій Ляшенко розповів про спільне і відмінне у громадянській самоідентифікації населення України на прикладі результатів опитувань Інституту соціології НАН України (1992–2018 рр.) та компанії Research & Branding Group (2012–2018 рр.).

Основні тези доповіді:

• Як свідчать результати соціологічних опитувань ІС НАН України (1992–2018 рр.) та компанії Research & Branding Group (2012–2018 рр.), станом на 2018 р. найбільш проявленою ідентичністю в Україні є національно-державна (громадянська) – обрали понад половина опитаних, далі слідує локальна (місто, селище, район) – обрали чверть опитаних. На чисту третю позицію починаючи із 2013 р. (дані ІС НАН України) виходить регіональна ідентичність – обрав майже кожен десятий опитаний.

• Як свідчать результати соціологічних опитування компанії Research & Branding Group (липень 2018 р.) найвищий рівень національно-державної ідентичності відзначається серед жителів Заходу та Півдня України (61% і 58% відповідно), тоді як у Центрі та на Сході України дана самоідентифікація становить 51% і 48% відповідно.
Найвищий рівень локальної ідентичності спостерігається серед населення Центру і Заходу України (28% і 27% відповідно), тоді як на Сході він найнижчий (16%).
Натомість Схід України характеризується найвищим рівнем регіональної ідентичності (18%).

• У 2018 р. компанія Research & Branding Group адаптувала питання з опитування STANDARD EUROBAROMETER, в ході якого респондентам пропонується відповісти на питання, ким вони бачать себе в найближчому майбутньому: громадянами своєї держави; громадянами своєї держави і європейцями, європейцями і громадянами своєї держави; тільки європейцями. В українських реаліях відповіді на це питання наступні: 47% українців бачать себе тільки українцями, майже стільки ж (46%) у першу чергу українцями, а потім європейцями, 4% – спершу європейцями, потім українцями і 2% – тільки європейцями.
У регіональному розрізі найбільш «виключно українським» є Схід України. Але слід відзначити, що на Сході та Півдні майже кожен десятий не бачить себе ані українцем, ані європейцем у жодній мірі.

• Якщо порівняти результати відповідей на дане питання українців та європейців, то видно, що Україна знаходиться серед країн з найвищим рівнем виключно національної самоідентифікації, таких як Велика Британія, Болгарія, Греція, Литва, Латвія, Кіпр.

 

Детальніше про результати цих досліджень — в презентації нижче.

Назад